Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

туртус
турувати
турун
турунчук
турчати
турченя
турчик
турчин
турчинів
турчинка
турчинонько
турчити
турчитися
туршник
туршук
туршукуватий
турь
туря
туряти
тусан
тусати
туска
туслук
тусок
тусь-тусь!
тут
тута
тутай
тутайка
тутарь
тутейший
тутейшний
тутенька
тутеський
тутечка
тутешній
тутка
тутошній
тухнути
туча
тучений
тучити
тучка
тучний 1
тучний 2
туша
тушира
туширити
тушити
тушка
тушкування
тушкувати
тушур
туя
тхілити
тхір
тхніння
тхнути
тхореня
тхорик
тхорина
тхорити
тхорів
тще
тьвахнути
тьма
тьмавий
тьмано
тьмано-зелений
тьмарити
тьмити
тьмущий
тьоп!
тьопати
тьопатися
тьопнути
тьоророх
тьотя
тьох!
тьохкання
тьохкати
тьохнути
тьху I
тьху! II
тю
тюгу!
тюгукання
тюгукати
тюжити
тюжка
тюкання
тюкати
тюлька
тюпання
тюпати
тюпки
тюпорити
тюпотіти
тюпцем
тюрма
тюрю
тюряжник
тюряжниця
тюряка
тюті
тютьки
тютю
тютюкати
тютюн
тютюнець
тютюнище
тютюнковий
тютюнник
тютюнниця
тютюнничка
тютюнниччин
тютюновий
тютюняка
тютя
тюхтій
Ваганки Ум. отъ вагани.
Городи́на 2, -ни, ж. Плетень, заборъ, огорожа. Угор.
Духо́вний, -а, -е. 1) Духовный, къ духовенству относящійся. Духовний стан. Св. Л. 104. На кого не глянь, хоч на панів, хоч на духовних, то такої праці не побачиш. О. 1862. IV. 57. 2) = духовий. Ваш образ духовний через моє слово ніколи не забудеться. К. Оп. 125. Боронючи народню Гіппокрену, духовну зброю без устанку носим. К. Бай. 7.
Єрети́к, -ка́, м. Еретикъ. Констанський єретик великий. Шевч. 239. Клене олимпських, єретик. Котл. Ен.
Зага́дувати, -дую, -єш, сов. в. загада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Задумывать, задумать, затѣвать, затѣять. Загадали козаченьки в похід опівночі. Чуб. V. 1006. Чого не загадає! І гомонить, і пустує. МВ. ІІ. 9. 2) Приказывать, приказать дѣлать, сдѣлать распоряженіе, заказывать, заказать. Загадай дурному Богу молиться, він і лоб розіб'є. Ном. № 6576. Загадав татарин татарці пару коней сідлати. Хиба я тобі загадав море випити? Ном. № 13722. Загадали йому хорошенько грати, а парубку з дівчиною скакати. Мет. 161. Штирі хлопці варти дали, ще й коників загадали. Чуб. V. 983. 3) Загадывать, загадать. Загадують, чия (вишня) зацвіте, той житиме рік. Грин. І. 15. загада́ти за́гадку. Предложить, задать загадку. Загадаю загадку, закину за грядку: нехай моя загадка до літа лежить. Ном. стр. 376. Загадаю тобі три загадочки, як угадаєш — до батька пущу. Чуб. III. 190.
Перегорок, -рка, м. Пригорокъ. Синів ліс по горах та перегірках. Св. Л. 303.
Селява, -ви, ж. Шамая. Поп. 102.
Стрільба, -би, ж. 1) Стрѣльба. Сотникові коня дати, гетьманові зброю, щоб позволив поховати козака з стрільбою. Гол. І. 95. 2) Огнестрѣльное оружіе. Брат у світлиці стрільбу набиває. Гол. І. 195.
Тратувати, -ту́ю, -єш, гл. Портить, топтать. Тратує озимину худоба, бо земля мокра. Камен. у.
Хоромочка, -ки, ж. Ум. отъ хоро́ма.
Нас спонсорують: