Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

туртус
турувати
турун
турунчук
турчати
турченя
турчик
турчин
турчинів
турчинка
турчинонько
турчити
турчитися
туршник
туршук
туршукуватий
турь
туря
туряти
тусан
тусати
туска
туслук
тусок
тусь-тусь!
тут
тута
тутай
тутайка
тутарь
тутейший
тутейшний
тутенька
тутеський
тутечка
тутешній
тутка
тутошній
тухнути
туча
тучений
тучити
тучка
тучний 1
тучний 2
туша
тушира
туширити
тушити
тушка
тушкування
тушкувати
тушур
туя
тхілити
тхір
тхніння
тхнути
тхореня
тхорик
тхорина
тхорити
тхорів
тще
тьвахнути
тьма
тьмавий
тьмано
тьмано-зелений
тьмарити
тьмити
тьмущий
тьоп!
тьопати
тьопатися
тьопнути
тьоророх
тьотя
тьох!
тьохкання
тьохкати
тьохнути
тьху I
тьху! II
тю
тюгу!
тюгукання
тюгукати
тюжити
тюжка
тюкання
тюкати
тюлька
тюпання
тюпати
тюпки
тюпорити
тюпотіти
тюпцем
тюрма
тюрю
тюряжник
тюряжниця
тюряка
тюті
тютьки
тютю
тютюкати
тютюн
тютюнець
тютюнище
тютюнковий
тютюнник
тютюнниця
тютюнничка
тютюнниччин
тютюновий
тютюняка
тютя
тюхтій
Білявіти, -вію, -єш, гл. Становиться бѣлолицымъ, бѣлокурымъ.
Бутина, -ни, ж. Лѣсосѣкъ, лѣсъ, предназначенный къ рубкѣ. Шух. I. 37, 173. Вх. Зн. 67.
Вистигати, -гаю, -єш, сов. в. вистиг(ну)ти, -гну, -неш, гл. 1) Поспѣвать, поспѣть, успѣвать, успѣть. Ой вистигайте, славні чумаченьки, зімувати до лугу. Лис. ІІІ. № 7. Тут хліб постиг, — виймаю, а в другій діжі вистиг — саджаю. Г. Барв. 242. Вистигти на Божу службу. Г. Барв. 156. 2) Спѣть, поспѣть, зрѣть, созрѣть. 3) Остывать, остыть.
Вишкварити, -рю, -риш, гл. Вытопить жиръ.
Гавзатий, -а, -е. Гнусливый. Полт.
Катир, -ра, м. Селезень. Ой ходила дівчина по полю да гонила катира додому. Н. п. Cм. качур.
Міньба́, -би́, ж. Мѣна, размѣнъ. мінька и міньки, нар. Въ выраж. давай мінька! ходім міньки! Давай мѣняться. Давай лишень мінька на одежу та виходь із сії пакосної ямки. К. ЧР. 396. Ходім міньки на крашанки.
Оповідання, -ня, с. Разсказъ, повѣствованіе. Левиц. І. 213. З твого серця вийшли ті оповідання. К. Досв. 53.
Повідгортити, -таю, -єш, гл. Отгресть (во множествѣ). Повідгортай оту землю звідтіля.
Сміховище, -ща, с. Посмѣшище. Св. Л. 40. Охріме, не зробись сміховищем села. Греб. 371.
Нас спонсорують: