Ля́скати, -каю, -єш, сов. в. ля́снути, -ну, -неш, гл. Хлопать, хлопнуть, щелкать, щелкнуть. Батіг ляскав. Прилетіла качка, крилечками ляска. В руках же довгий був батіг, їм грімко ляскав він із лиха. Ляснув себе по щоці. Ляснув погонич пугою. Щука... ляснула хвостом по воді та вп'ять на дно пірнула. вони тільки язико́м ля́скають. Они лишь попусту болтаютъ.
Поверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Покричать.
Позалаштовувати, -вую, -єш, гл. Задѣлать, починить, исправить (во множествѣ).
Покоївка, -ки, ж. Горничная. З панею наїхала польська двірня, польки-покоївки.
Приємність, -ности, ж.
1) Пріятность.
2) Удовольствіе.
Спочутний, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу.
Ухопитися, -плюся, -пишся, гл. Схватиться, ухватиться. Хто топипься — й за бритву вхопиться. Ухопився, як реп'ях. Ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує, той оре.
Хреститель, -ля, м. Креститель. Іван хреститель воду перехрестить. Колядка.
Чистючка, -ки, ж. Чистуха, чистоплотная.
Шокати, -каю, -єш, гл.
1) Часто говорить: шо.
2) Шамкать. «Сатурнович, змилосердися, за рідную свою вступися!» к Зевесу шокала стара.