Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

туртус
турувати
турун
турунчук
турчати
турченя
турчик
турчин
турчинів
турчинка
турчинонько
турчити
турчитися
туршник
туршук
туршукуватий
турь
туря
туряти
тусан
тусати
туска
туслук
тусок
тусь-тусь!
тут
тута
тутай
тутайка
тутарь
тутейший
тутейшний
тутенька
тутеський
тутечка
тутешній
тутка
тутошній
тухнути
туча
тучений
тучити
тучка
тучний 1
тучний 2
туша
тушира
туширити
тушити
тушка
тушкування
тушкувати
тушур
туя
тхілити
тхір
тхніння
тхнути
тхореня
тхорик
тхорина
тхорити
тхорів
тще
тьвахнути
тьма
тьмавий
тьмано
тьмано-зелений
тьмарити
тьмити
тьмущий
тьоп!
тьопати
тьопатися
тьопнути
тьоророх
тьотя
тьох!
тьохкання
тьохкати
тьохнути
тьху I
тьху! II
тю
тюгу!
тюгукання
тюгукати
тюжити
тюжка
тюкання
тюкати
тюлька
тюпання
тюпати
тюпки
тюпорити
тюпотіти
тюпцем
тюрма
тюрю
тюряжник
тюряжниця
тюряка
тюті
тютьки
тютю
тютюкати
тютюн
тютюнець
тютюнище
тютюнковий
тютюнник
тютюнниця
тютюнничка
тютюнниччин
тютюновий
тютюняка
тютя
тюхтій
Вербунковий, -а, -е. Къ вербованію относящійся. Желех.
Веселковий, -а, -е. Радужный. Уман. III. 231.
Дові́дне Cм. Довідно.
Докува́тися, -кую́ся, -є́шся, гл. 1) Доковаться. 2) Докуковаться.
Заба́чення, -ня, с. Видъ. Встрѣчается только въ фальсифицированной думѣ «Битва чигиринская», напечатанной впервые въ Запор. Стар. Срезневскаго. І. 89. Три хоругви на забаченьє ляхам становили.
Зво́зди́к, -ка, м. Раст.: а) Saponaria officinalis. Вх. Пч. І. 12. б) Dianthus compactus. Шух. І. 21. в)бі́лий = терлич. Вх. Пч. І. 13. г) — пільский. Betonika officinalis. Шух. І. 21.
Обсіч нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто. Уман. у.
Покрастися, -крадуся, -дешся, гл. Покрасться, пойти украдкой. Озираючись на всі боки, покрався у сіни. Мир. Пов. II. 55.
Пошамотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Пошелестѣть, пошуршать.
Шакша, -ші, ж. Селезенка у овцы. О. 1862. V. Кух. 39.
Нас спонсорують: