Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

торохтіти
торочення
торочини
торочити 1
торочити 2
торсати
торсонути
торувати
торч
торчина
торчовий
торчок
тосі
тоскно
тосяти
тот
тотам
тоток тоток!
точений
точення
точило
точити
точитися
точій
точка
точний
точнісінько
точно
точок
тошно
то-що
тоя
тпру!
тпрукати
тра
трава
травень
травина
травина 2
травити
травиця
травка
травневий
травний
травник
травняк
травоїдний
травонька
травур
травянець
трав'яний
трав'яник
трав'янка
трав'янозелений
трай
трактиїрник
трактиїрничка
трактиїрня
трактирвя
трактування
трактувати
тра-ла-ла!
трандафиль
трандахил
трандахиловий
трапаш
трапеза
трапезувати
трапляти
траплятися
трапок
трапок 2
трапунок
тра-ра-ра!
тра-ра-рі!
трата
тра-та-та!
тратити
тратитися
тратувати
трафити
трафляти
трафлятися
трафний
трахати
трахвити
трахт
трахта
трахтерня
трахтир
трахтирний
трахтирник
трахтирників
трахтовий
трахтовитий
трахточок
трахтування
трахтувати
трахтуватися
трацький
трач
трачарь
трачати
трачевня
трачення
трачиння
трачів
трачка
трачник
трачувати
траш!
тре
треа
треба
требити
требіж
треблаженне дерево
требник
требно
требувати
Вилічувати, -чую, -єш, сов. в. вилічити, -чу, -чиш, гл. 1) Высчитывать, высчитать, вычислять, вычислить, посчитать. Почому сьогодні яйця? — Як хто продасть. Я свої вилічила по чотирнадцять. Черниг. у. 2) Вылѣчивать, вылѣчить. Чуб. II. 48. Шукаю лікарства і не можу вилічити. Рудч. Ск.
Вимовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вимовитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Выговариваться, выговориться, произноситься, произнестись. Мення і однакове, та неоднаково всюди вимовляється. О. 1862. І. 70. 2) Отговариваться, отговориться.
Жо́лоб, -ба, м. см. жоліб.
Мета́ль, -ля, м. Клинъ въ мельничномъ валу для поднятія песта, падающаго въ толчею. Лебед. у.
Невдержка, -ки, ж. Невозможность выдержать, удержаться. Вони давай на мене кричать; я бачу, що вже невдержка, та й давай тікать. Екатер. у.
Поосідатися, -даємося, -єтеся, гл. Тоже, что и осістися, но о многихъ.
Примусія, -сії, ж. 1) Принадлежности. Ткача не приймають у пекло, бо в його такого багато примусії, що як почне вноситься в пекло, — ніяк не забере за один раз. Лохв. у. 2) Возня, хлопоты. З дишлем такого багато примусії: треба добірати рівні коні, щоб рівно тягли. Кременчуг. у. Така була мені примусія з оцим чоловіком: не розшолопає, шо йому кажеш, та й годі. Волч. у.
Самотний, -а, -е. , самотній, -я, -є. Уединенный, одинокій. Підкрадешся, наробиш лиха, запалиш рий мій салютний. Шевч.
Спрятно нар. Бережно. Я сиву шапку спрятно носив: як дощ, то під хустку. Лебед. у.
Уплітка, -ки, ж. 1) Гарусная лента въ косахъ. Гол. Од. 72. 2) Чужіе волосы, вплетаемые женщинами въ косы. О. 1861. XI. 27. Ум. уплі́точка.
Нас спонсорують: