Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

торохтіти
торочення
торочини
торочити 1
торочити 2
торсати
торсонути
торувати
торч
торчина
торчовий
торчок
тосі
тоскно
тосяти
тот
тотам
тоток тоток!
точений
точення
точило
точити
точитися
точій
точка
точний
точнісінько
точно
точок
тошно
то-що
тоя
тпру!
тпрукати
тра
трава
травень
травина
травина 2
травити
травиця
травка
травневий
травний
травник
травняк
травоїдний
травонька
травур
травянець
трав'яний
трав'яник
трав'янка
трав'янозелений
трай
трактиїрник
трактиїрничка
трактиїрня
трактирвя
трактування
трактувати
тра-ла-ла!
трандафиль
трандахил
трандахиловий
трапаш
трапеза
трапезувати
трапляти
траплятися
трапок
трапок 2
трапунок
тра-ра-ра!
тра-ра-рі!
трата
тра-та-та!
тратити
тратитися
тратувати
трафити
трафляти
трафлятися
трафний
трахати
трахвити
трахт
трахта
трахтерня
трахтир
трахтирний
трахтирник
трахтирників
трахтовий
трахтовитий
трахточок
трахтування
трахтувати
трахтуватися
трацький
трач
трачарь
трачати
трачевня
трачення
трачиння
трачів
трачка
трачник
трачувати
траш!
тре
треа
треба
требити
требіж
треблаженне дерево
требник
требно
требувати
Білоніжка, -ки, ж. Съ бѣлыми ногами, бѣлоножка (чаще о лошади). Шейк.
Доні́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Умориться, устать до извѣстной степени, доходиться до утомленія. Оце так донігався, що аж тіло труситься. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Заволонча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Затянуть. Я таки й не хотів, та як зачали, то й заволончали таки. Кобел. у.
Замуги́кати, -каю, -єш, гл. Запѣть тихо, подъ носъ.
Нами́лювати, -люю, -єш, сов. в. намили́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Намыливать, намылить.  
Прогаяти, -гаю, -єш, гл. Непроизводительно потратить, пропустить (о времени). Днів два продержуть, днів два в проїзді, от і прогають. Кіев.
Розламуватися, -муюся, -єшся, сов. в. розламатися, -маюся, -єшся, гл. Разламываться, разломаться.
Суклятий, -а, -е. Тоже, что и проклятий, но въ усиленномъ значеніи. Сукляті (черкеси) біля самісінького города вештаються й людей беруть. О. 1862. X. 114.
Хлядрувати, -рую, -єш, гл. Расписывать узорами глиняную посуду. Тра хлядрувати миски. Канев. у.
Шпоня, -ні, ж. 1) Шипъ въ деревянномъ столбѣ. Слов. Д. Эварн. 2) Коготь хищной птицы. Слов. Д. Эварн.
Нас спонсорують: