Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

торохтіти
торочення
торочини
торочити 1
торочити 2
торсати
торсонути
торувати
торч
торчина
торчовий
торчок
тосі
тоскно
тосяти
тот
тотам
тоток тоток!
точений
точення
точило
точити
точитися
точій
точка
точний
точнісінько
точно
точок
тошно
то-що
тоя
тпру!
тпрукати
тра
трава
травень
травина
травина 2
травити
травиця
травка
травневий
травний
травник
травняк
травоїдний
травонька
травур
травянець
трав'яний
трав'яник
трав'янка
трав'янозелений
трай
трактиїрник
трактиїрничка
трактиїрня
трактирвя
трактування
трактувати
тра-ла-ла!
трандафиль
трандахил
трандахиловий
трапаш
трапеза
трапезувати
трапляти
траплятися
трапок
трапок 2
трапунок
тра-ра-ра!
тра-ра-рі!
трата
тра-та-та!
тратити
тратитися
тратувати
трафити
трафляти
трафлятися
трафний
трахати
трахвити
трахт
трахта
трахтерня
трахтир
трахтирний
трахтирник
трахтирників
трахтовий
трахтовитий
трахточок
трахтування
трахтувати
трахтуватися
трацький
трач
трачарь
трачати
трачевня
трачення
трачиння
трачів
трачка
трачник
трачувати
траш!
тре
треа
треба
требити
требіж
треблаженне дерево
требник
требно
требувати
Брьо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Шлепаться, ударять объ воду. 2) Плескаться въ водѣ. Пірнає, брьохається, хлюпається. Левиц. І. 63. 3) Идти по водѣ или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Харьк. у. Пішов... брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Вилкастий, -а, -е. Вилообразный. Вх. Лем. 398.
Де́-чий, -чия, -чиє, мѣст. Кой-чей.
Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим. МВ. ІІ. 113. 2) Плодовитый (о животныхъ).
Крем'Ях, -ха, м. Округленный по возможности кремешекъ, просто камешекъ или черепокъ, употребляющійся при игрѣ у крем'яхи. Ив. 39. Нумте у крем'яхи гуляти. Оббивсь як крем'ях. Ном. Cм. креймах.
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у.
Покористувати, -тую, -єш, гл. = покористуватися. Як вислужив год, хазяїн йому посіяв день проса, щоб він ним покористував. Рудч. Ск. і. 89.
Слободити, -джу́, -ди́ш, гл. Освободить. К. Кр. 5.
Совало, -ла, с. 1) Совающій, двигающій. 2) Спусканіе срубленныхъ деревьевъ по особымъ желобамъ съ горъ внизъ. Шух. I. 180.
Нас спонсорують: