Заволіка́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) сов. в. заволокти́, -лочу, -чиш. Затягивать, затянуть; завлекать, завлечь. Мужик той послі заволік його въ тросник. Е, чоловік! чорт заволік! Я було піякам кажу: «Пийте, та його не заволікайте». 2) сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш. Cм. заволочувати.
Зелізня́к, -ка, м. Желѣзный горшокъ.
Кучомка, -ки, ж. Ум. отъ кучма.
Ниць I нар. Ниць, ничкомъ. Він так ниць і гепнувся.
Позадумуватися, -муємося, -єтеся, гл. Задуматься (о многихъ).
Промір, мору, м. Моръ. У Київі, кажуть, великий промір: по 70 чоловіка на день мре.
Самозелень, -ні, ж. Раст. Euphorbia amygdaloides.
Стрижка, -ки, ж.
1) Ум. отъ стрига. стри́жка-перестрижка — такъ дразнятъ стриженныхъ.
2) Остриженная овца. Овечка-стрижка. Чтире стрижки чорненькії із ягняти маленькії.
Трикуток, -тка, трикуточок, -чка, м. Ум. отъ трикут.
Ціліндра, -ри, ж. Цилиндръ въ ружьѣ, на который надѣваютъ пистонъ.
