Вп.... Cм. уп...
Гнилець, -льця, м. Болѣзнь личинокъ пчелъ; пораженіе ихъ грибкомъ Bacillus Preussi.
Гуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті.
Жовні́р, -ра, м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Пішов милий в жовніри, я я іду в черниченьки. Ум. жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.
Кісточка, -ки, ж. Ум. отъ кістка. 1) Косточка (животнаго). Казав пан дяк, що гусей не їсть, а повна стеля кісточок. 2) Анат. Лодыжка, Malleolus. З річки нашої куди влітку дівається вода, так що й горобцеві по кісточки перейти. Там керви по кісточки. 3) Гнѣздо въ срединѣ яблока или груши для зеренъ.
Підсутужне нар. Тяжело. А як підсутужне, то й стій, я помелю, каже, а далі ти пустиш коло.
Прозорий, -а, -е. Прозрачный. Світ проходить крізь скло, бо воно прозоре. Поділ, втягаючись рогом у Дніпро, неначе плавав на синій тихій прозорій воді з своїми церквами й будинками.
Птуц! меж. Крикъ, которымъ гонятъ телятъ.
Шия, шиї, ж.
1) Шея. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая.
2) Часть печи надъ коміном.
3) Часть топора. Cм. сокира. Ум. шийка, ши́єчка.
Шорнути, -рну, -неш, гл. Толкнуть, ткнуть. Як шорнула хруща в писк, — аж роскинув крила.
