Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагуляти

Нагуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Нагулять, накутить. Ой літа ж мої молоденькі, все ви те нагуляли. Чуб. V. 275. 2)са́ла. Раздобрѣть, растолстѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГУЛЯТИ"
Ворітенька, -ньок, ворітечка, -чок, мн. ум. отъ ворота.
Ду́рість, -рости, ж. Глупость. Cм. дурощі.
Жа́тий, -а, -е. Сжатый (серпомъ). Ой де буде жито жате, то там будем ночувати. Чуб. V. 191.
Маку́х, -ха, м. = макуха. Шух. І. 164.
Непогамований, -а, -е. 1) Неукротимый; невоздержный, неумѣренный; необузданный. 2) Неукрощенный, неудержанный.
Передівувати, -вую, -єш, гл. Продѣвствовать, прожить дѣвушкой.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук. Г. Барв. 237.
Розсипний, -а, -е. Разбросанный. Розсипна наша волость. Харьк. г.
Уліво нар. Влѣво. уліво́руч, нар. = уліво.
Урвант, -та, м. = вірвант. Рудч. Чп. 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.