Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагуляти

Нагуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Нагулять, накутить. Ой літа ж мої молоденькі, все ви те нагуляли. Чуб. V. 275. 2)са́ла. Раздобрѣть, растолстѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГУЛЯТИ"
Борозенька, -ки, ж. Ум. отъ борозна.
Голя́к, -ка́, м. 1) Бѣднякъ, голякъ. Кіев. Чуб. V. 1042. 2) Бритва. Вх. Лем. 404.
Знімчитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться. Желех.
Їдовитий, -а, -е. Ядовитый. Їдовитий гад. Вх. Лем. 421.
Му́листий, -а, -е. Илистый.
Накропи́ти, -плю́, -пиш, гл. Накропить. Піп накропив святою водою.
Недовольність, -ности, ж. Неудовольствіе. Гака між ними недовольність пішла.
Обповзати, -за́ю, -єш, сов. в. обповзти́, -зу, -зеш, гл. Оползать, оползти.
Помацатися Cм. помацуватися.
Псєнник, -ка, м. = гицель. Шух. І. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.