Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надбігати

Надбіга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надбі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. Прибѣгать, прибѣжать, подбѣгать, подбѣжать. Желех. Нас дівчат усіх гаптувати посадила. Сама й учить та раз-по-раз надбіга, чи шиємо. МВ. (О. 1862. III. 41).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДБІГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДБІГАТИ"
Дергі́вка, -ки, ж. = Дергавка. Шух. І. 147.
Залі́зти Cм. залазити.
Збу́тяно нар. Сбыто съ рукъ. Продав, аби збутяно. Н. Вол. у.
Неполюдськи нар. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Так сяк, на косяк, неполюдськи. Ном. № 7586.
Повалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Повалить. Ой там на долині жуки бабу повалили. Чуб. V. 1128. 2) Повалить, пойти массами. Повалили гайдамаки, аж стогне діброва. Шевч. 157.
Порозвірчувати, -чую, -єш, гл. Разворотить, размотать (во множествѣ).
Родючий, -а, -е. Плодоносный, плодородный, плодовый. Мак.... родючий був. ХС. І. 75. Родюча земля. Родюче дерево. Мил. 172.
Рукодільниця, -ці, ж. = рукодійниця. Котл. Н. П. 349.
Хвостик, -ка, хвости́ченько, -ка, хво́стичок, -чка, м. Ум. отъ хвіст.
Хвостяка, -ки, м. 1) Ув. отъ хвіст. Здоровенний хвостяка. 2) ж. Одна штука рогатаго скота. Та в його в пара хвостяк. Ум. хвостя́чка. Як би не він, у тебе в дворі і хвостячки не було б. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДБІГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.