Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наголоватки

Наголо́ватки, -ток, ж. мн. Раст. 1) Cirsium arvense Scop. 2) Jurinaea cyanoides Dec. ЗЮЗО. І. 118, 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОЛОВАТКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОЛОВАТКИ"
Аксами́товий, -а, -е. = Оксами́тний. Чорна шовкова сукня, пообшивана чорними аксамитовими стрічками. Левиц. І. 429.
Борошнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Пачкаться въ муку.
Вистіг, -гу, м. Строчка въ шитьѣ. Харьк. г. Полтавск. г.
Глевкий, -а, -е. О. хлѣбѣ: клейкій, вязкій, недопеченный. Грин. II. 25. Хліб глевкий — на зуби лекше. Ном. № 12288.
Погребник, -ка, м. = пригребиця 1. Увіходить сонце, скинуло свої ризи і повісило на погребнику і приходить у хату. Чуб. І. 5.
Подушник, -ка, м. Сборщикъ податей. Г. Барв. 411. Зароблю грошей, то батькові-матері запоможу в їх старощах, а то подушники уже, може, там і вікна повидирали. Г. Барв. 242.
Поминальник, -ка, м. Синодикъ.
Попідмащувати, -щую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ).
Синиця, -ці, ж. 1) Синица. В саду щебечуть синиці. Чуб. V. 454. 2) Названіе вола масти нѣсколько темнѣе димана (Cм.). КС. 1898. VII. 43. Ум. сини́чка.
Тіпець, -пцю́, м. Раст. Festuca ovina L. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОЛОВАТКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.