Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наговорювати

Нагово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наговори́ти, -рю, -риш, гл. 1) Наговаривать, наговорить. 2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не робили, як з неї не знущались, що дідові не наговорювали, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Рудч. Ск. II. 55. Наговорив на його сім міхів горіхів. Св. Л. 299.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОВОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОВОРЮВАТИ"
Арґо́нія, -нії, ж. = Жоржи́на. Кіевск. у.
Довбти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. = Довбатися.
Долі́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. долічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Досчитываться, досчитаться. Однієї дружечки, однієї квіточки, однієї маківочки та й не долічаться. Г. Барв. 208.
Досипа́тися I, -па́юся, -єшся, сов. в. доси́патися, -плюся, -лешся, гл. Досыпаться, досыпаться.
Писарство, -ва, с. Должность писаря, канцеляриста, секретаря. Мир. Пов. II. 44. Сам (Хмельницький) у Суботові сидів, а туди їздив на писарство. ЗОЮР. І. 167.
Покосити, -шу́, -сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Чуб. III. 136. Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці. Чуб. II. 409.
Розвірити, -рю, -риш, гл. Раздать въ долгъ. Розвірив шинкарь у позичку рублів сто. Костантиногр. у.
Рощ, -щі, ж. = рость. Буде дощ, буде й рощ.
Тирлич, -чу, м. = терлич. Коли б не тирлич, був би я твій панич. Ном.
Ускрут нар. Сейчасъ-же. Тільки ввійшли, вскрут і пішли — не гаялись ні трохи. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОВОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.