Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наговорювати

Нагово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наговори́ти, -рю, -риш, гл. 1) Наговаривать, наговорить. 2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не робили, як з неї не знущались, що дідові не наговорювали, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Рудч. Ск. II. 55. Наговорив на його сім міхів горіхів. Св. Л. 299.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОВОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОВОРЮВАТИ"
Бджолята, -лят, с. мн. = бджоленята. Два млини, три плуги добрі і бджолята має. Мкр. Н. 32.
Каліфактор, -ра, м. Сторожъ при духовныхъ учебныхъ заведеніяхъ. Подольск. у.
Каменистий, -а, -е. Каменистый. Инше ж (зерно) упало на каменистому. Єв. Мр. IV. 5.
Повгинатися, -на́юся, -єшся, ж. Вогнуться (во многихъ мѣстахъ). Дошки повгиналися.
Посварка, -ки, ж. Ссора. І зачинають посварки з панами. К. ЦН. 178.
Почухмаритися, -рюся, -ришся, гл. То-же, что и почухатися, но сильно.
Суга, -ги, ж. = осуга. Нѣж., Сосн. у.
Торсати, -саю, -єш, гл. Трясти, двигать, толкать, дергать. Не торсай столом, бо я на йому пишу. Сквир. у. Взяла ту прислужницю та й пхнула. Ваба то і вгледіла: «Що це ти її торсаєш»? Чуб. II. 31.
Трускати, -каю, -єш, гл. Трещать, хрустѣть. Шейк.
Ухань, -ня, м. = вухань. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОВОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.