Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагрудник

Нагру́дник, -ка, м. 1) Нагрудникъ. 2) Лифъ безъ рукавовъ, пришитый къ юбкѣ. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГРУДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГРУДНИК"
Богобоязно, нар. = богобійно.
Валов'Яний, -а, -е. Сдѣланный изъ валу 2. Желех. Валов'яний клубок. Драг. 44.
Госа́ч, -ча, м. Горячій волъ. КС. 1898. VII. 46.
Коропатниця, -ці, ж. -Корона. Вх. Уг. 246.
Мигдале́вий, -а, -е. Миндальный. Три мисочки зроблені взором горіха мигдалевого на одній віті. К.
Прочанин, -на, м. Богомолець; странникъ. Куди, прочане, ви йдете? Котл. Ен. І. 16. Над вечір увійшли ми в село, і розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17.
Ранок, -нку, м. 1) Утро. Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? Чуб. V. 461. Я завше Бога прошу з вечора до ранку. Мет. 59. що-ранку. Каждое утро. Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ном. № 11241. Ум. раночок. Чуб. V. 586. Мил. 148.
Скапарити, -рю, -риш, гл. = скапарати. Желех.
Убурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. убуритися, -рюся, -ришся, гл. Испускать, испустить урину, замочиться. Ном. № 14298.
Урвитель, -ля, м. Сорванецъ. Там такі урвителі, шо ні в одного сусіда яблука не вдержаться. Уман. у. Два сини, що росли урвителями при батькові. Св. Л. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГРУДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.