Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

надавлювати

Нада́влювати, -люю, -єш, сов. в. надави́ти, -влю́, -виш, гл. Надавливать, надавить, придавливать, придавить. Земля надавила йому груди. Левиц. І. 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДАВЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАДАВЛЮВАТИ"
Інститутка, -ки, ж. Институтка. (О. 1862. III. 34).
Крайчик, -ка, м. Кончикъ. Бачив крайчик повняка місяця. МВ. ІІІ. 58.
Кучерявитися, -влюся, -вишся, гл. Виться. Борода біла нижче пояса кучерявиться. МВ. І. 17.
Мура́р, -ра́, м. = муляр 1. Гол. II. 710.
Павурка, -ки, ж. = павуриця = павичка. Вх. Лем. 446.
Публіка, -ки, ж. 1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. Н. п. 2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти. Гол. 3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.
Розридатися, -даюся, -єшся, гл. Разрыдаться. Марта розридалась. Левиц. Пов. 13.
Ростріск, -ку, м. Расколъ, растрескъ. до ро́стріску робити. До полнаго истощенія силъ. До ростріску, до розболю будем жати. Вх. Зн. 61.
Ступеник, -ка, м. Слѣдъ ноги. Ступеників собачих там багато, — видно, що собаки ходили. Пирят. у.
Упурнути, -ну, -неш, гл. Нырнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАДАВЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.