Вацюкати, -каю, -єш, одн. в. вацюкнути, -ну, -неш, гл. Звать, позвать свинью крикомъ: вацю! Біжу, як те поросятко, як на його скаже: «паць! паць!» або вацюкне.
Граба́чка, -ки, ж. Работница, сгребающая сѣно или овесъ.
Гуся́тник, -ка, м. 1) Пастухъ гусей. Желех; 2) = Гусник. 3) = Гусятниця. 4) Раст.: a) Gagea pusilla Schult. б) Potentilla Anserina L. в) Желтый птицемлечникъ, гусиный лукъ, Gagea lutea.
Настобурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настобу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина.
Облишитися, -шуся, -шишся, гл. Не стать, не хватить. Сновигає: вже й одежі й харчу облишився. У його вода мабуть скоро облишиться.
Полегкарь, -ря, м. Человѣкъ легкомысленный; любитель легкой (нетрудовой) жизни.
Примха, -хи, ж.
1) Прихоть, капризъ, выдумка. Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи.
2) мн. Суевѣрная примѣта, предразсудокъ. Знахарство.
Тринадцятий, -а, -е. числ. Тринадцатый.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі.
Червчик, -ка, м. = червець 2, 5. Ой уродив червчик зернистий.
