Віко, -ка, с. 1) Крышка сундука, квашни, бадьи, гроба й пр. Зроблю.... на діжку віко. Зриваю з труни віко, припав до неї. 2) Вѣко.
Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Надменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшить, умалить.
Неприродність, -ности, ж. Неестественность, ненатуральность.
Перечіплювати, -люю, -єш, сов. в. перечепити, -плю, -пиш, гл.
1) Зацѣплять, зацѣпить, помѣшавъ идти, двигаться. Він мене перечепив, а я і впав.
2) Мѣшать, помѣшать. Я був би поїхав, та щось перечепило, забув що.
Пообкутуватися, -туємося, -єтеся, гл. Окутаться (о многихъ). Чого ви так пообкутувалися? Мороз же невеликий.
Порознімати, -маю, -єш, гл. То-же, что и розняти, но во множествѣ.
Пришкварити Cм. пришкварювати.
Скателичити, -чу, -чиш, гл. Окатоличить.
Тверезісічкий, -а, -е. = тверезісінький.