Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наголосити

Наголоси́ти Cм. наголошувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОЛОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОЛОСИТИ"
Відлатати, -таю, -єш, гл. Отколотить. Відлатав я йому боки.
Жере́бна прил. Жеребая (о кобылѣ).
Змучити, -чу, -чиш, гл. Измучить. Левиц. Пов. 37.
Короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Моту́зити, -жу, -виш, гл. 1) Увязывать, скручивать. 2) Мучить увертками, водить за носъ. Н. Вол. у.
Одл.. Cм. отъ відлазити до відлясок.
Охвиціант, -та, м. Офиціантъ, лакей. І сказано — у пана охвиціантів тих повно. Рудч. Ск. II. 204.
Поосвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Объявить, сообщить (во множествѣ).
Риги, -гів, м. мн. 1) Рыданіе. 2) Рвота. Лохв. у.
Штовхонути, -ну, -неш, гл. Съ силой толкнуть. Як штовхоне вовка рогами під бік. Чуб. II. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОЛОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.