Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Відплакати, -чу, -чеш, гл. Перестать оплакивать. Відплакав своє горе.
Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Перерепатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться, полопаться.
Покривальниця, -ці, ж. = покриванка. Покривальниця плаче, — чого ж вона хоче? Чіпчика і кибалочки для своєї головочки.
Попасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пчеловодомъ.
Попідводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и підвести, но во множествѣ. Вона її (піч) попідводила, помастила, опрятала.
Росплати́тися. Cм. Роспла́чуватися.
Стряха, -хи, ж. = стріха.
Темноокий, -а, -е. 1) Черноглазый.
2) Слѣной.
