Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагрущати

Нагруща́ти, -ща́ю, -єш, гл. Уговаривать, наставлять, научать. Давай вона його нагрущать, щоб як приїздить він до неї, то щоб своїх собак дома кидав. Мнж. 39. Скільки ні нагрущай дітей, а як неслух'яні, то й не хотять добре робити. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГРУЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГРУЩАТИ"
Бебряний, -а, -е. Бобровый. Рукав бебряний омочу в ріці Каялі. Шевч. (Подражаніе подлиннику Слов. о Полк. Игор., гдѣ стоитъ: «омочу бебрянъ рукавъ въ Каялѣ рѣцѣ»).
Витопити, -плю, -пиш, гл. 1) Вытопить (печь). Витопила в печі. Рудч. Ск. II. 2. 2) Вытопить (жиръ, сало). 3) Выплавлять, выплавить (металлъ). 4) Перетопить всѣхъ. По синьому морю хвиля грає, козацький корабличок розбиває.... Сорок тисяч війська витопляє. АД. І. 269.
Жидови́н, -на, м. = жид. Ішла Марія крутим бережком, зостріло її три жидовини. Чуб. ІІІ. 343.
Межува́тися, -жуся, -єшся, гл. Размежевываться.  
Му́скати, -каю, -єш, гл. Приглаживать. Гол. Од. 73.
Орілка, -ки, ж. = горілка. Грин. III. 385.
Попомотати, -та́ю, -єш, гл. Помотать много.
Потеліпатися, -паюся, -єшся, гл. = потелепатися. Пан махнув рукою, покрутив головою і потеліпавсь далі. О. 1862. IX. 71.
Стовпище, -ща, с. Толпа. Черк. у.
Шкаберка, -ки, ж. = тріска. Шух. I. 173, 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГРУЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.