Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нагрущати

Нагруща́ти, -ща́ю, -єш, гл. Уговаривать, наставлять, научать. Давай вона його нагрущать, щоб як приїздить він до неї, то щоб своїх собак дома кидав. Мнж. 39. Скільки ні нагрущай дітей, а як неслух'яні, то й не хотять добре робити. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГРУЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГРУЩАТИ"
Бакунтовий, -а, -е. Томпаковый. Шух. І. 275, 277.
Безчеревий, -а, -е. Безбрюхій. За горою кам'яною безчерева сучка бреше. (Загадка: терниця). Грин. І. 250.
Валежний, -а, -е. Имѣющій значеніе. важность, солидный. Це штука валежна. Переясл. у.
Відниха, -хи, ж. Відник. Лебед. у. Вх. Пч. II. 6. О. 1862. II. 62.
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Ворон 2, -на, -не. = вороний. Ворон коню, біжи швидко. Мет. 74.
Клекавка, -ки, ж. Насѣк. Acridium stridulum. Вх. Пч. І. 5.
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля. Н. Вол. у. Черниг. г.
Подзвін, -вону, м. Звонъ по умершему. Не без того, що й за подзвін хто перекине. Мир. Пов. II. 63.
Росклинки, -ків, м. мн. Украшенные рѣзьбой верхніе концы столбовъ по обѣимъ сторонамъ дверець, ведущихъ на крыльцо. Шух. І. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГРУЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.