Воріженько, -ка, м. Ум. отъ ворог.
Гра́йка, -ки, ж. 1) Игра, партія игры. Ходіт до мене на грайку. 2) Родъ сильно жужжащей при полетѣ мухи.
Замили́тися 2, -лю́ся, -лишся, гл. = помилитися.
Замі́р, -ру, м. 1) Намѣреніе, умыселъ; цѣль; планъ. Тільки матері призналась про свої заміри. Маючи деякі заміри, розділив своє військо на три часті. У кожного одна була думка, одні заміри: оддячить лютим ворогам. 2) Отдѣленное, отмѣренное поле. Пан замір відпуска на випас худоби, за це ми усеньке сіно йому збіраємо.
Нагосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Нахозяйничать.
Обід, о́боду, м. Ободъ. Ум. обідець.
Об'юшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облить кровью. Як ударив лев у камінь, — кохті позлізали... Заревів лев, підняв лапи, лапи об'юшило.
Повтирювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и ути́рити, но во множествѣ.
Склячий, -а, -е. Блестящій какъ стекло, глянцовитый.
Спиця, -ці, ж.
1) Спица (въ колесѣ). Котилися вози з гори, поламались спиці.
2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11.
3) Часть млина ручного. (Cм.).
4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена.
