Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Хороша, як вітка. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити.
Зви́вистий, -а, -е. Извивистый.
Мирдати, -даю, -єш и -джу, -диш, гл. Вилять (хвостомъ). Пес мирдат оґоном.
Нагної́ти, -ною́, -ї́ш, гл. Унавозить.
Намаха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Намахать. Що ціпом намахаєш, то музики наймаєш.
Нюх, -ху, м.
1) Чутье, обоняніе. Переносно: носъ. Бережи нюха.
2) Понюшка табаку.
Сіроман, -на, м. = сіроманець. Вовки-сіромани нахождали.
Смеречина, -ни, ж.
1) Одно дерево евреи. пихты.
2) Пихтовый лѣсъ.
Трахтовий, -а́, -е́ Проѣзжій. Шлях не трахтовий.
Цідивко, -ка, с. = цідилко.
