Вартувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер.
2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує.
Видоліти, -лію, -єш, гл. = видолати. Не видолію, бо не стане грошей.
Висвиснути, -ну, -неш, гл. Свиснуть. А і сів на коня, та і висвиснув.
Відсипати, -па́ю, -єш, сов. в. відсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Отсыпать, отсыпать, отмѣрять, отмѣрить что-либо сыпучее. Відсип і мені трохи борошна. Треба відсипати хліб у гамазею, що весною позичали. 2) Отливать, отлить. Відсипала борщу в глечик.
Горішня́к, -ка́, м. Сѣверный вѣтеръ.
Гу́ща, -щі, ж. 1) Гуща, подонки, осадокъ. Там тільки на денці.... гуща зосталась. 2) Чаща, густое мѣсто. Де ліси і гущі — прорубували просіки. 3) І він у ту гу́щу. И онъ туда вмѣшался.
Засвиста́ти, -щу́, -щеш и засвисті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Засвистѣть, засвистать. Засвистали козаченьки в поход з полуночі. Вітер буйний знявсь, засвистів.
Казатися, -жуся, -жешся, гл.
1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця.
2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається.
Перегородка, -ки, ж. Перегородка, отдѣленіе. Дав мені тесть... торбу з сьома перегородками.
Розревтися, -вуся, -вешся, гл. Разревѣться, расплакаться.
