Благословляти, -ля́ю, -єш, сов. в. благословити, -влю, -виш, гл.
1) Благословлять, благословить, давать, дать благословеніе. Владика благословляє нас на рушення. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти.
2) Славословить, восхвалять, величать. І Господа благословляла за долю добрую твою. Благословив Бога.
Вихорити, -рю, -риш, гл.
1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі.
Гійво, -ва, с. Огромная грязь.
Гри́цки, -ків, м. мн. раст. Circium canum.
За́лісок, -ску, м. Опушка лѣса. Приходить на залісок, — аж вовчиця з вовченятами грається.
Клубочок, -чка, м. Ум. отъ клубок.
Мідяни́ця, -ці, ж. = мідянка 2.
Нестравний, -а, -е. Несваримый, неудобоваримый.
Підборіддя, -дя, с.
1) Подбородокъ. Теодося схилила голову, закриваючи носом усе підборіддя.
2) Часть уздечки: полоса вокругъ шеи.
Удівець, -вця, м. Вдовецъ.
