Виїдати, -даю, -єш, сов. в. виїсти, -їм, -їси, гл.
1) Выѣдать, выѣсть. Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
2) Съѣдать, съѣсть все, всѣхъ. Їх би такого росплодилось, що й світу б не було, як би їх грім не бив та вовки не виїдали. Хліб... сарана виїла. Когда говорится о ѣдѣ людей, то виїсти употребляется только въ приложеніи къ жидкой пищѣ: Виїв миску борщу, поїв усі пироги, та й буде з мене.
Відтупати, -паю, -єш, гл. Оттоптать. Відтупав ноги, ходячи до пана по гроші. Замолоду не поберегла (ноги), одтупала, одтоптала.
Де́мон, -на, м. Демонъ. Ведеть (Спаситель) від пекла демона.
Зможність, -ности, ж. = можність.
Марцівки́, -вок, ж. Цыплята, вылупившіеся въ мартѣ.
Неправдивість, -вости, ж.
1) Лживость.
2) Сомнительность происхожденія, поддѣльность.
Пасти II, -ду́, -де́ш, гл. 1) Пасть, упасть. Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали. На серці туга така пала, що йому дух так і захватує. Відразу пав без душі. 2) Опуститься на землю. Полинь ти, соколе ясний... Сядь-пади у мого батька й матері перед ворітьми. Прилетіла пава, в головочках пала. 3) Припасть, покрыться. Приливали доріженьку, — таки пилом пам.
Повиймати, -ма́ю, -єш, гл. Вынуть (во множ.). Уже й шаблі повиймали, щоб рубать. Повиймаю чорний терен з білих ніг. А я ж тю звичай знаю, двері й вікна повиймаю. повиймати очі. Выколоть глаза. Очі повиймав. Дай гочі повиймати, то дам пити.
Подзєґун, -на, м. Презрительное названіе бѣлорусса.
Ростобирючоватий, -а, -е. Растрепанный, торчащій въ разныя стороны. Cм. ростопирювачуватий.
