Випарювати, -рюю, -єш, сов. в. випарити, -рю, -риш, гл.
1) Выпаривать, выпарить.
2) Только сов. в. Высѣчь. Випарили різками.
Грабе́льний, -а, -е. 1) Относящійся къ граблямъ. 2) Грабе́льний све́рдел. Буравь для дѣланія граблей.
Жени́ти, -ню́, -ниш, гл. Женить. Женить би вас, щоб не брикали. Ой стара нене, чом не жениш мене? На що тебе, сину, молодим женити?
Лі́тувати, -тую, -єш, гл. Проводить лѣто. Де літував, там було й зімувати. Під стріхою літечко літувала. Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. Де твоя пасіка літувала торік?
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся.
Потлумити, -млю, -миш, гл.
1) Заглушить, задавить.
2) Побить, поколотить. «Ходім, будем бити!» Витігли Петра від стіни, потлумили.
3) Истребить, уничтожить.
Слупок, -пка, м. Столбикъ — часть различи. снарядовъ: ткацкаго станка, шпуляра и пр.
Стяговитий, -а, -е. Имѣющій широкій шагъ. Як у попа коні стяговиті, то за день можна у Кийові стати.
Човгати, -гаю, -єш, гл. Шаркать идя, итти медленно. Один батько зараз почує, човгає старими, але міцними ногами до колиски. Він оддалік ледві човгав за мною.
Шанька, -ки, ж. 1) = шалька 2. 2) Котомка для съѣстныхъ припасовъ, которую даютъ мальчикамъ-пастухамъ. и мѣшокъ у рыболова.
