нагулити
Нагу́лити, -лю, -лиш, гл. Случайно найти, наткнуться на что.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 479.
Том 2, ст. 479.