Доде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. доде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Додерживать, додержать, придерживать, придержать. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала з вечора до світа. 2) Соблюдать, соблюсти. Фарісеї і всі жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших. 3) Придерживаться, придержаться. Додержуй корчми! (Иронія). 4) Доде́ржати сло́ва. Сдержать слово. Додержав таки Кирило Тур свого слова, що все хваливсь тою чорною горою. Постіль буде шовкова, додержить ляшок слова. 5) Доде́ржувати ві́рности. Оставаться вѣрнымъ. Додержав їй вірности 24 роки. 6) Доде́ржувати ва́рти. Сторожить, быть на часахъ, держать сторожу. Бенькетує шляхта, краючи в карти, а козаки лейстровики додержують варти.
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову.
Забі́глий, -а, -е. Забѣжавшій. Забіглі душі (з України за Дунай).
Залепета́тися, -чу́ся, -чешся, гл. = залепетати. Тільки губонька залепечеться... твоє горе настане (о неговорящемъ еще ребенкѣ).
Напоу́мити Cм. напоумляти.
Орандарка, -ки, ж. Содержательница кабака. Ой дай, орандарко, да горілочки кварту.
Пов'язка, -ки, ж. ? Пов'язки з гарбуза, а сідельце капустяне.
Пропхати, -ся. Cм. пропихати, -ся.
Скрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Скрівавив йому всю пику, — побив.
Чичиркнути, -ну, -неш, гл. Шелохнуться, зашелестѣть. Употребл. съ отрицаніемъ. Ніщо а ні чичиркне.
