Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наголовач

Наголо́вач, -ча, м. Оглавль (у узды).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОЛОВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОЛОВАЧ"
Баша I, -ші, м. 1) Паша. Баша турецький басурманський, недовірок християнський. Дума. Ум. башенько. Ой миленька, миленька, відсунься від башенька. АД. І. 164. 2) Опьяняющій напитокъ изъ молотаго проса. Лебед. у.
Бунтовливий, -а, -е. Склонный къ бунтамъ, мятежамъ, мятежный. Ваші предки бунтовливі. К. Псал. 220. Бунтовливі піддані. Мир. ХРВ. 159.
Видзвонювати, -нюю, -єш, сов. в. видзвонити, -ню, -ниш, гл. 1) Звонить, позванивать, позвонить, перезвонить. Наче хто у дзвіночки срібні видзвонює. МВ. (О. 1862. ІІІ. 43). 2) Выбивать, выбить. выколотить. Дзвонитимуть киями по плечах, поки й душу з тіла видзвонять. К. ЦН. 236.
Вівчарувати, -ру́ю, -єш, гл. = вівчарити. Шух. І. 53.
Горня́тко, -тка, с. 1) Ум. отъ горня. 2) Въ хороводной игрѣ вербовая дощечка трое играющихъ малыхъ дѣтей. Kolb. I. 159. 3) — пщі́льне. Ячейка у пчелъ. Вх. Лем. 405.
Коцарювати, -рюю, -єш, гл. Дѣлать ковры. Желех.
Напе́рстниця, -ці, ж. = наперстник 2. Шух. І. 138.
Напу́катися, -каюся, -єшся, гл. Настучаться (въ дверь).
Роспустити, -ся. Cм. роспускати, -ся.
Слива, -ви, ж. Слива. сидить, як у сливах. Онъ не въ своей тарелкѣ. Ум. сливка, сливонька, сливочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОЛОВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.