Відпроваджувати, -джую, -єш, сов. в. відпровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать, отвести; спроваживать, спровадить, прогнать. Завтра відпровадить у Прилущину двісті жолнірів, щоб вони спалили Ржавець. 2) Проводить, провести. Нам пошли, Боже, вік і здоров'я, щоб цей празник одпровадить, нового году діждать легенько.
Добро́тний, -а, -е. Прочный, плотный, надежный. Чоботи шкапові добротні. Добротна кожушина.
Махону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сильно махнуть. 2) Помчаться.
Ми́дза, -зи, ж. Морда, толстое лицо.
Наманта́чити, -чу, -чиш, гл. Наточить косу (мантачкою).
Персона, -ни, ж. Персона, особа, лицо. Не гуляй же, сину, із панами та з великими персонами.
Попередруковувати, -вую, -єш, гл. Перепечатать (во множествѣ).
Ревнивий, -а, -е. Ревнивый; придирчивый. Тільки дав мені Бог да ревнивого мужа. В мене свекруха ревнива, ще й до ділечка лінива.
Розситити, -чу́, -ти́ш, гл. О медѣ, сахарѣ: развести водой. Розситити (мед) так, як би в продажу.
Смаровний, -а, -е. Смазанный, подмазанный. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз смаровний.
