Даре́мне, даре́мно нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Умер той, що даремне давав. 2) Напрасно, тщетно. Даремне його дожидався, — не прийшов. 3) Безъ пользы, даромъ. Ой місяцю! світиш та не грієш, тільки даремне в Бога хліб їси.
Замо́лювати, -люю, -єш, сов. в. замоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Замаливать, замолить.
Курява, -ви, ж.
1) Пыль. Іде шляхом до Києва берлин шестернею... Опинився против старців — курява лягає. У степу курява така, наче чия велика панщина почала віяти жито на току.
2) Мятель, вьюга. Не велика курява, та багато людей губить.
Обіруч нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Вона мене як схопить за шию обіруч.
Опішілий, -а, -е. Лѣнивый, медлительный. Опішіла служниця.
Осмикувати, -ся, -кую, -ся, -єш, -ся, сов. в. осмикати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, одн. в. осмикнути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = обсмикувати, -ся, обсмикати, -ся, обсмикнути, -ся.
Плішня, -ні́, ж. Родъ большаго долота или лома для пробиванія льда.
Повиряжати, -жа́ю, -єш, гл. Снарядить, отправить (многихъ). Повиряжали хлопців до прийому.
Померки, -ків, м. мн. Мракъ. Сизі померки ночі. Крізь шибки уриваються жовтуваті померки. Нехай його важка окриє хмара, і померки исповнять його страхом.
Хитливий, -а, -е. Шаткій, неустойчивый.
