Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наголовач

Наголо́вач, -ча, м. Оглавль (у узды).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОЛОВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАГОЛОВАЧ"
Бідолажний, -а, -е. = бідолашний. Стор. МПр. 39.
Голубісінький, -а, -е. Совершенно голубой. Аф. 363.
Гору́нка, -ки, ж. Раст. a) Brassica Napus L. ЗЮЗО. І. 114; б) Sinapis arvensis L. ЗЮЗО. I. 136.
Дозві́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. дозві́датися, -даюся, -єшся, гл. Навѣдываться, навѣдаться, посѣщать, посѣтить. Сивий орле, сивий орле, ти всюди літаєш, ачей ти ся до милого мого дозвідаєш. Гол. ІІІ. 391.
Клейнити, -ню́, -ни́ш, гл. Клеймить, налагать клеймо, тавро. Клейнити вівці. Щепи у мене клейнеті, — от я й пізнав, хто вкрав у мене п'ять щеп. Волч. у.
Нарабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Награбить.
Нечисто нар. Нечисто, грязно.
Повідтягати, -га́ю, -єш, гл. Оттащить (во множествѣ).
Скрушки, -шок, ж. мн. = скружки. Вх. Зн. 67.
Хлопчак, -ка, м. = хлопець. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАГОЛОВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.