Бублій, -лія, бублійник, -ка, м. Пекущій и торгующій бубликами.
Дя́дя, -ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Зробив дядя, на себе глядя.
Мо́витися, -ться, гл. безл. Говориться. Не так швидко робиться, як мовиться. Мова мовиться. Идетъ разговоръ, говорится. Батько промовив ті слова так спокійно, неначе мова мовилась про когось иншого, а не про його. Мова не мовиться. Разговоръ не клеится. Сумно стало, мова не мовилась.
Ново нар. Вновь. Ново населилося село, а давніш не було.
Пожога, -ги, ж. = пожега = пожежа. Племена, що одчахнулись під час татарської пожоги. Після шведської пожоги... був військовим осаулом оцей самий Дорош.
Посліпитися, -пимося, -теся, гл. Ослѣпнуть. На очах більма поробились, коли б до віку посліпились.
Степок, -пка, м.
1) Ум. отъ степ.
2) Названіе вола дикаго нрава.
Ткаля, -лі, ж. Ткачиха. Щоб на завтре, на ранок рушники виткали і принесли показать: яка з них лучча ткаля.
Удавнитися, -нюся, -нишся, гл. Устарѣть. Була колись правда, та вдавнилась.
Усик, -ка, м. Ум. отъ ус.
