Відпірка, -ки, ж. Отговорка. От і має відпірку.
Караки, -ків, мн. Мѣсто, гдѣ стволъ дерева раздѣляется на двое. Як насіла у літі сарана, ню де гілля, або караки, то геть усе поламала.
Коров'яка, -ки, ж. Корова. Коров'яку продали та п'ять овечат.
Мурашко́вина, -ни, ж. Муравейникъ.
Набідува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Много вытерпѣть, вдоволь побѣдствовать.
Пожвакати, -каю, -єш, гл. Пожевать.
Право II, нар. 1) Прямо. Право стоїть. Виходить панночка та й право до пана мого. 2) Истинно. Право відказав єси. Ум. праве́нько, праве́сенько. Шлись я, братіку, правесенько ходив.
Ужівка и ужілка, -ки, ж. = вужівка. Встромляють у лісу натичку, на неї кладуть окладину, а колок ліси і натичку зв'язують ужівкою. Ум. ужівочка, ужілочка.
Хваткий, -а, -е. 1) = хапкий 1. І ти не дуже то хваткий, і я не швидка.
2) = хапкий 2. Там такий хваткий: що подаче, то й його.
Шльоха, -хи, ж. Потаскуха, гулящая баба. Венера не послідня шльоха, проворна, враг її не взяв.
