Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

значкий

Значкий, -а́, -е́ Мѣченый, замѣтный. имѣющій знакъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЧКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЧКИЙ"
Бджоляник, -ка, м. Погребъ, гдѣ зимой держать ульи съ пчелами, омшаникъ. Сим. 139.
Ґивта́ти, -та́ю, -єш, гл. = Ковтати. Вх. Лем. 407.
Куприк, -ка, м. Ум. отъ купер.
Кухва, -ви, ж. = куфа. Не смійсь, барило, само кухвою станеш. Ном. № 8007. Ум. куховка.
Ме́чник, -ка, м. Меченосецъ.
Перелямувати, -мую, -єш, гл. Обшить наново края каймою.
Промарудитися, -джуся, -дишся, гл. Прокопаться, провозиться, промѣшкать.
Розспіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Распѣться.
Сластьонниця, -ці, ж. Торгующая сластьонами.
Спокійнісінький, -а, -е. Совершенно спокойный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАЧКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.