Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахуровитий

Знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита. Чуб. II. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХУРОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХУРОВИТИЙ"
На́прядка, -ки, ж. Брезентъ, покрывало для телѣги изъ кожи, войлока или ряднини, вымоченной въ дегтю.
Нераненько нар. Ум. отъ нерано.
Підстругати Cм. підстругувати.
Повскакувати, -куємо, -єте, гл. Вскочить, впрыгнуть во что (во множествѣ). Рудч. Ск. II. 133.
Понапрохувати, -хую, -єш, понапрошувати, -шую, -єш, гл. Напросить; назвать, созвать. Понапрохували гостей, а гостити не дуже є чим. Харьк. у.
Призвичайка, -ки, ж. Привычка. Левч. 123.
Псюрниця, -ці, ж. Жена псаря, любительница собакъ.
Скаменити, -ню, -ниш, гл. = скамянити. І очима-гадюками доню скаменила. К. МБ. III. 252.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Хір, хоря, м. = тхір. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХУРОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.