Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знахуровитий

Знахуровитий, -а, -е. Умѣющій знахарствовать. А його жінка та була якась знахоровита. Чуб. II. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 171.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХУРОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАХУРОВИТИЙ"
Гре́белька, -ки, ж. Ум. отъ гребля.
Довгоні́г, -но́га, м. Длинноногій. Черном.
Долу́щування, -ня, с. Окончаніе вылущиванія.
Заски́глити, -глю, -лиш, гл. Жалобно застонать, завыть, завизжать, залаять. Одна гонча заскиглила і стала дряпать лапами і скребти землю. Стор. МПр. 112. Аж гульк! із-за байраку татарва! як заскиглять, мов собаки.
Заха́катися, -каюся, -єшся, гл. Запыхаться.
Кигик, -ку, м. Крикъ чайки. Чайка... пронеслась з кигиком по над Дніпром. МВ. ІІ. 117.
Неуцтво, -ва, с. Невѣжество. Г. Барв. 437.
Нічвидний, -а, -е. Непривлекательный, некрасивый. Яка вона стала нічвидна. Уман. у.
Окови, око́в, ж. мн. Оковы. Шевч.
Червоно нар. Красно. Сонечко за гору пада, блищить вода червоно. МВ. ІI. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАХУРОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.