Бокури мн. Кожаный поясъ. Cм. букурія.
Глядь! меж. Глядь. Потім глядь — стоїть Іван. Глядь-поглядь у загоні, — нема волів пари.
Зісхну́ти, -хну, -не́ш, гл. Ссохнуть, засохнуть. В сухар зісхне.
Перегортати, -та́ю, -єш, сов. в. перегорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Переворачивать, перевернуть на другую сторону. 2) Перелистывать, перелистать. Перегорнув усю книгу, — не знайшов. 3) Мѣшать, помѣшать въ печи. Перегорнув у печі вогонь.
Під 1, по́ду, м. 1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Перепелиця сіла на, поду. 2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Поди під стіжки. 3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. 4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы. 5) = горище. Ум. підок.
Поморозити, -жу, -зиш, гл. Поморозить. Мороз поморозив (гречку). Білі ніженьки мороз поморозить.
Попередумувати, -мую, -єш, гл. То-же, что и передумати, но во множествѣ.
Спашне, -ного, с. Плата за потраву. Спашного дав півкарбованця.
Харчувати, -чую, -єш, гл.
1) Кормить, давать столъ, прокармливать. Уже се мусить всякий знати, що військо треба харчувати. А що ти візьмеш? — А що дасте. Аби харчували.
2) харчуйте здорові! Хлѣбъ да соль! Харчуйте здорові! — Дякувать, просимо і вас.
Чогось 1) Род пад. отъ щось. Дітвора змагається: чогось не поділили.
2) Какъ нар. Отчего-то, почему-то. Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко? Чогось обойко невеселі.
