Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знамірятися

Знамірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. знаміритися, -рюся, -ришся, гл. Вознамѣриваться, вознамѣриться. О. 1862. VIII. 22. Знамірився тікати додому. О. 1862. VIII. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАМІРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАМІРЯТИСЯ"
А́фини, -фин, ж. мн. Раст.: черника. Vaccinium myrtillus (ягоды). Шух. І. 20.
Гріше́чок, -чка, м. Ум. отъ гріх.
Заджижча́ти, -жчу́, -чи́ш, гл. Зажужжать. Cм. задзижчати.
Зрубина, -ни, ж. Одна пластина въ колодезномъ срубѣ. Харьк. у.
Кидь! II, меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
Кужделеба, -би, ж. Старая хижина, старый шалашъ. Угор. Вх. Зн. 30.
Пазовитий, -а, -е. Заботливый, хлопотливый, старательный. До всього прикидлива і пазовита така. Г. Барв. 526.
Приломитися, -млюся, -мишся, гл. Приноровиться, примѣниться, набить руку. Мнж. 190.
Укусити Cм. укушати.
Хибно нар. Ошибочно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАМІРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.