Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знамірятися

Знамірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. знаміритися, -рюся, -ришся, гл. Вознамѣриваться, вознамѣриться. О. 1862. VIII. 22. Знамірився тікати додому. О. 1862. VIII. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАМІРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАМІРЯТИСЯ"
Дерни́на, -ни, ж. Кусокъ дерна. Стор. МПр. 111. Неси оці дві дернині. Кіев.
Еле́гія, -гії, ж. Элегія. Як би ви знали, паничі, де люде плачуть живучи, то ви б елегій не творили. Шевч. ІІ. 152.
Закида́тися, -даюся, -єшся, сов. в. закинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Забрасываться, заброситься. Закидається невід у воду. 2) Забрасываться, заброситься такъ, что потомъ не найдешь, затеряться. Десь закинулася шапка, — ніяк не знайду. 8) сов. в. закида́тися, -даюся, -єшся. Заброситься, забросаться. Все викидають та й викидають сюди, — аж поки закидався ввесь город.
Збо́їч, -ча, м. = качка 3. МУЕ. III. 24.
Наряджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. нарядити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить, приводить, привести въ порядокъ, устроить. Нарядім він новий серп пшениченьку жати. Н. п. Ми йому ґанки нарядили. Борз. у. 2) Убирать, убрать, наряжать, нарядить. Не за для тебе сю калину садили, а за для тебе дівку нарядили. Грин. III. 488. 3) Снаряжать, снарядить, назначать, назначить. 4) нарядити дитину. Выраженіе, имѣющее смыслъ: сдѣлать ребенка. Було й цілуємось, захилившись за двері, а тут не стямилась, як і дитину нарядили. Г. Барв. 476. 5) нарядити перекір. Сдѣлать наперекоръ, сдѣлать вопреки чему. А я тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату, ще й кімнату женихів наведу. Н. п. 6) нарядити ціну. Назначить цѣну. Взяли тому коню ціну нарядили, півтораста карбованців та й чотирі. Н. п.
Підгибати, -баю, -єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух. Харьк. у.
Приказувати, -вую, -єш, сов. в. приказати, -кажу, -жеш, гл. 1) Приговаривать: приговорить, примолвить. Піди до ополонки, устроми в ополонку хвіст та.... і приказуй, ловись, рибко, мала і велика. Рудч. Ск. II. 8. 2) Наказывать, наказать, распорядиться. Мені мати приказала, щоб я з вами не гуляла. Мет. 30. Ой мати дочку мала та її заміж дала; як давала, то приказувала, щоб у гості не бувала. Мет. 256.
П'ятикутний, -а, -е. Пятиугольный. Желех.
Сиротувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть сиротой. Згадала, що я сиротую, що вбога я та не при батькові-матері зросла, живу у чужій семї з ласки. МВ. ІІ. 105.
Ужівка и ужілка, -ки, ж. = вужівка. Встромляють у лісу натичку, на неї кладуть окладину, а колок ліси і натичку зв'язують ужівкою. Кіевск. у. Ум. ужівочка, ужілочка. Грин. III. 304.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАМІРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.