Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

значковий

Значковий, -а, -е. . — товариш Въ старомъ малорускомъ войскѣ прапорщикъ. Котл. Ен. (1874). 204. Після полкової канцелярії служив він значковим товаришем. О. 1861. X. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 172.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЧКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАЧКОВИЙ"
Бересклет, -ту, м. Раст. Evonimus verruscous Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Винести, -ся. Cм. виносити, -ся.
Допо́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Жлу́ктечко, -ка, с. Ум. отъ жлукто.
Колотуша, -ші, ж. = колотуха 2. О. 1862. VI. 98. Ум. колотушка.
Кульмич, -ча, ж. Толстый жирный хвостъ у овцы, курдюкъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Обрадонька, -ки, ж. Ум. отъ обрада.
Полик 2, -ка, м. Вышитые наплечники женской сорочки. КС. 1893. V. 281. В кожної сорочки з поликами. Св. Л. 2. Полики шовкові лосняють, літа мої минають. Чуб. V. 1093.
Сральня, -ні, сратва, -ви, ж. = срач. Не йди туди, бо то панська сратва. Лубен. у.
Тихший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тихий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАЧКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.