Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змурувати

Змурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Грин. І. 128. Оце змурував Спаса. Ном. 14223.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМУРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМУРУВАТИ"
Гарукатися, -каюся, -єшся, гл. Ссориться, браниться. Вх. Зн. 9.
Грипеня́, -ня́ти, с. Птенецъ грифа. На дереві грипенята, а грип, видно, полетів. Чуб. II. 327.
Зловити, -влю́, -виш, гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Ном. № 1800. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. Н. п. Ходімо, я зловлю гусочку. Рудч. Ск. І. 23.
Знизнутися, -зну́ся, -не́шся, гл.плечима. Пожать плечами. Знизнув(сь) плечима та й пішов. Н. Вол. у.
Кращішати, -шаю, -єш, гл. = кращати.  
Ле́ле 1, леле 2чко!, меж. Увы! Горе! Бѣда! Ой леле 2, леле 2! битиме татусь. Лубен. у. Ой леле 2чко, леле 2чко, болить моє сердечко! Чуб. V. 1061. Леле 2, леле 2чко мені! Ном. № 9270.
Посидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть. Посиділа я в них та й додому беруся. МВ. ІІ. 24.
Хвортеця, -ці, ж. Крѣпость. Мир. ХРВ. 168. «Ріжте, бийте»! — на фортеці кричить Гамалія. Шевч. 59.
Хламидник, -ка, м. Босякъ. Полт. у.
Шувір, -ру, м. = завірюха. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМУРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.