Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знати

Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Ном. № 29. Знаю тебе, хто єси. Єв. Мр. І. 24. Десь ви не знаєте любощів ізроду. Мет. 93. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. Мет. 234. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Чуб. III. 112. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. Лавр. 115. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. Левиц. І. 2. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. О. 1862. VI. 96. Не знать, де ділось. ЗОЮР. II. 34. Чоловік не знать куди і подавсь. Стор. МПр. 59. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Г. Барв. 195. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? МВ. (О. 1862. III. 63). Бідкається не знать чим. Ном. № 13685. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками. Федьк. Пов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАТИ"
Буваличі, -чів, м. мн. Фантастическая мѣстность, въ которой случаются съ человѣкомъ различныя приключенія, испытанія. Фр. Пp. 128. Бував він у Бувалинах. Ном. № 5775.
В'ятерина, -ня, ж. = ятерина. Ум. ятеринка. Тепло, як циганові під в'ятеринкою. Ном. № 642.
Захожуватыся, -жуюся, -єшся, гл. = заходжуватыся. Наглядів раз п. гарненьку молодичку та й давай біля неї заходжуватись. Мнж. 93.
Мі́та, -ти, ж. Мѣтка, знакъ.
Молоді́ти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Молодѣть. Питається калинонька, явір молодіє. Шевч. 660. 2) Быть молодим или молодою въ дни свадебныхъ торжествъ, также отъ дня вѣнчанія и до дня свадебнаго обряда, такъ какъ послѣдній совершается часто черезъ значительный промежутокъ времени послѣ церковнаго вѣнчанія, причемъ обвѣнчанные живуть отдѣльно и все это время молодіють. Мил. 125. Саме тоді я молодів: уже нас повінчано, та весілля ще не було. — А довго ж ви молоділи? — Ні, тільки тиждень, а як хто, то й довше буває. Екатер. г.
Напеле́хати, -ха́ю, -єш, гл. Нарвать, набрать много. Дивись, напелехала цілу запаску яблук. Напелехала повну тарілку вишень. Левиц. Пов. 216.
Прикоротчати, -чаю, -єш, гл. = прикоротити. З панським свого язика не рівняй: коли довгий, так прикоротчають, коли короткий, так витягнуть. Ном. №1203.
Сяйний, -а, -е. Сіяющій. Встрѣч. у. Щоголева. Сіло сонце. На майдані сяйні огнища горять (на Купала). Щог. Сл. 24.
Чалапути, (-тів, м. ?). Плохіе и безобразные сапоги или башмаки. Вх. Лем. 481.
Шкунтувати, -ту́ю, -єш, гл. Насмѣхаться. Ном. стр. 287, № 6156.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.