Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знати

Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Ном. № 29. Знаю тебе, хто єси. Єв. Мр. І. 24. Десь ви не знаєте любощів ізроду. Мет. 93. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. Мет. 234. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Чуб. III. 112. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. Лавр. 115. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. Левиц. І. 2. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. О. 1862. VI. 96. Не знать, де ділось. ЗОЮР. II. 34. Чоловік не знать куди і подавсь. Стор. МПр. 59. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Г. Барв. 195. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? МВ. (О. 1862. III. 63). Бідкається не знать чим. Ном. № 13685. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками. Федьк. Пов.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАТИ"
Беззубий, -а, -е. Беззубый, не имѣющій зубовъ. Ном. № 6667. Сіда, ряба, беззуба, коса, розхристана, простоволоса. Котл. Ен.
Брунатний, -а, -е. Смуглый, темный.
Винняти, -йму, -меш, гл. = виняти. Ххе!... виннявши з рота люльку і сплюнувши, мовив Кирило. Мир. Пов. II. 44.
Забува́ння, -ня, с. Забываніе, забвеніе. Левиц. Пов. 303.
Каяний, -а, -е. Раскаявшійся. Бог любе грішника, але каяного. Н. Вол. у.
Колосистий, -а, -е. Колосистый. Широке, поле, жито густеє,... колосистее, ядренистеє. Чуб. III. 385. Хвилюються жовті ниви житом колосистим. К. Досв. 6.
Письмацький, -а, -е. 1) Принадлежащій грамотею. 2) Принадлежащій плохому писателю. Письмацькі куколі пшениці не зашкодять. К. МБ. II. 119.
Привітати, -та́ю, -єш, гл. Принять, привѣтствовать. От воно і вклонилось, і привітало мене чепурненько. МВ. І. 18. Тую галеру із грізної гармати, привітайте, гостинця їй дайте. Лукаш.
Применшувати, -шую, -єш, гл. = применшати. Ніяково і заходити, думає Христя, применшуючи ходи. Мир. Пов. II. 94.
Уштурити, -рю, -риш, гл. Всунуть. Вх. Лем. 401.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.