Дереві́нь, -ні, ж. Деревянный части въ плугѣ. Cм. Деревня 4.
Дюк, -ка, м. Гусеница насѣкомаго deilephila euphorbiae.
Загалава́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Загалаванився, та й віжки впустив. Гадяч. у.
Кирр! меж. Выражаетъ пронзительный крикъ испуганной курицы. На сідало тихе́ чиясь рука жорстка сягає помацьки і курицю хапає... «Кирр! кирр! кудах!».
Лу́пкавка, -ки, ж. = лускавка.
Оборонець, -нця, м. Защитникъ, заступникъ. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті.
Поступати, -па́ю, -єш, сов. в. поступити, -плю́, -пиш, гл. 1) Идти, пойти, пройти, двигаться, подвинуться куда-либо, ступить, стать куда-либо. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знову сюди поступай. Ми поступили так, щоб (нашої) тіні з-за берези не було видно. Усе думав, що вона перед вінчанням скаже батюшці: «не согласна», то він і поступить на місце Омелькове через один ступінь... 2) Входить, войти. Як ходив ще... Бог по світі, поступив раз зі святим Петром до більшого (старшого) брата. 3) Давать, дать, обѣщать, пообѣщать дать, прибавить въ видѣ уступки, уступить. За годовище півтора цілкового поступив. Не жаль їй кусок города поступити. І батька й роду свого через його відцуралась, і молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася, а він мені що за се поступив? Да наняла ведмедика за плугом ходить... Поступила ведмедику да горщок меду. Да пійди до жида-рандара да поступи йому часть оддать. Давав за вола Дорошові сорок карбованців, так не хоче: поступім йому ще зо два. Своє поступи, а чужого не займай.
Присувати, -ва́ю, -єш, сов. в. присунути, -ну, -неш, гл. Придвигать, придвинуть. Не присувай соломи до вогню.
Простісінький, -а, -е. Совершенно простой; совершенно прямой, прямехонькій.
Чіпко нар. = чепко.
