Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знарок

Знарок, -ку, м. 1) Умыселъ. 2) Случай. Як на той знарок і в шинку на сей час нікого не лучилось. Дорош., Ha Укр. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 170.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНАРОК"
Гидування, -ня, с. Брезганіе, чувство отвращенія.
Назнаро́шки, назнаро́шне, нар. Нарочно, съ умысломъ.
Немоценний, -а, -е. Превышающій силы. У неї була немоценна болість. Лохв. у.
Осередь нар. Среди. Та ви такої риби осередь літа не купите.
Передсмертний, -а, -е. Предсмертный. Передсмертні муки. Левиц. Пов. 81.
Покревний, -а, -е. Родной. Господоньку, пом'яни, душі померших родителів покревних. ЕЗ. V. 109.
Пообплутувати, -тую, -єш, гл. Опутать (во множествѣ).
Світильник, -ка, м. 1) Украшенная свѣча, которую світилка держитъ на свадьбѣ. 2) Подсвѣчникъ. Харьк. у.
Стебур'я, -ря, с. соб. Стебли. Стебур'я з малини вимерзло. Кролев. у.
Хвабрицький, -а, -е. Фабричный. Хвабрицьке сукно. Лебед. у. Каптан фабрицького сукна. Сим. 190.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНАРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.