Бровиця, -ці, ж. Бровь, бровка. І очиці, і бровиці.
Буйний, -а, -е. 1) Крупный. Бачте, яка буйна (картопля)! Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Ученик нехай читає тілько буйну печать. Буйний дощ. 2) Рослый (о растеніяхъ). Уродило жито високе, буйне. Шумить буйна нива. Буйна трава поросла. 3) О почвѣ: жирный. Буйна земля. 4) Сильный, буйный. Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филенку спильна поглядає. Із-за гори буйний вітер віє. 5) Буйный. Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Ум. буйненькій, буйнесенький. Аж де взявся буйненький вітрець.
Видихання, -ня, с. Выдыханіе. Употр. также въ смыслѣ: перенесеніе болѣзни, побоевъ. Та ми йому дали доброго носу, — хай Бог йому дасть легке видихання.
Вівсяний, -а, -е. Овсяный.
Голічерева нар. = голівчерева. Голічерева лежить на воді.
Калениця, -ці, ж. Посуда, въ которой приготовляютъ глину для мазанья.
Мотиля́к, -ка, м. Мотиль.
Нахоплятися, -пля́юся, -єшся, сов. в. нахопитися, -плю́ся, -пишся, гл.
1) Подоспѣвать, подоспѣть. А тут день уже нахопляється, треба на панщину йти. На той саме час нахопився Чіпка.
2) Натыкаться, наткнуться, встрѣчаться, встрѣтиться. На їх розмову нахопилася з-за хати старенька жінка. Нахопився в лісі на вовків.
Нестямитися, -млюся, -мишся, гл. Не опомниться; быть внѣ себя. Козак од радости нестямивсь, що князь виходе битись з ним.
Обід, о́боду, м. Ободъ. Ум. обідець.
