Але́мбик, -ка, м. = Ле́мбик.
Брай, брая, м. Инструментъ, которымъ бьютъ бриндзу при ея приготовленіи: толстый буковый колъ, съ одного конца цилиндрическій, а съ другого четырехгранный, съ зарубками на граняхъ.
Голоснійшати и голоснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться громче, звучнѣе. Разом з пташиними піснями голоснішає пісня дівоча.
Города́рь, -ря́, м. Начальникъ города? «Та рушай, вісько, під Бендер місто!» Вісько рушає, з гармат стріляє, аж чотирі печі розсипається, татарський городарь іздрігається, міщане ходя, радоньку радя. Вѣроятнѣе, однако, что слово городарь, которое нигдѣ нп разу болѣе намъ не встрѣчалось, является просто передѣлкой какого то другого слова, подобнаго но своей формѣ, но съ забытымъ уже значеніемъ.
Кирпич, -чу, м. Плиты навозу для топки въ печахъ.
Посмішкувати, -кую, -єш, гл. Насмѣхаться. Нам треба, щоб хто посмішкував з нас чи що?
Разувати, -зу́ю, -єш, гл. Ѣсть одинъ разъ въ день. Таращ. В суботу сі не вмиваю, в неґілю разую.
Сіменуха, -хи, ж. Кушанье: съ коноплянымъ молокомъ каша.
Хамулуватий, -а, -е. Неповоротливый, неуклюжій. Чоловік хамулуватий. Кінь і добрий, та якийсь хамулуватий.
Чтити, чту, чтиш, гл.
1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти.
2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити.
