Вірне нар. = вірно.
Да́хто мѣст. Кто нибудь. Як дахто не піде, а довго бавит, то му мовят....
Заруба́ти Cм. зарубувати.
Компанчик, -ка, м. Солдатъ. Полюбила компанчика, гей за їм тужила.
Крамплі, -лів, м. мн. Щетка для разчесыванія шерсти: деревянная доска съ ручкой, усѣянная мелкими проволочными крючками.
Мести́, мету, -те́ш, гл. 1) Мести. Піднялось така хуґа: світу не видно, — мете. 2) Мести, выметать. Три дні хати не мела, не вмивалася.
Обіхідливий, -а, -е. Обходительный. Вона обіходлива з народом.
Обробляти, -бля́ю, -єш, сов. в. оброби́ти, -блю́, -биш, гл. Обрабатывать, обработать, отдѣлывать, отдѣлать.
Одр.. Кромѣ здѣсь находящихся словъ Cм. еще отъ відрада до відрятувати.
Покувати, -ку́ю, -є́ш, гл.
1) Сковать, выковать (во множествѣ). Да покувала б я, да позолотила золотії крилечка. Покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла.
2) Подковать (многихъ). Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твою біль поїду. Вчився робити, черевичків шити. І пошив, покував.
3) Перестать куковать (о кукушкѣ). Уже зозуленьки та й покували, соловієчки пощебетали.
