Блазнувати, -ную, -єш, гл. Дурачиться.
Віз, воза, м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (Cм. все это ). Треба, як п'ятого колеса до воза. Привезено сіна тридцять віз. віз літерняк. Cм. літерняк. 2) Созвѣздіе Большой Медвѣдицы. Віз на небі вниз повертавсь. Глянув на зорі, аж Віз уже докочується геть-геть. 3) Родъ карточной игры: свои козыри. підвезти воза, візка. Поддѣть, сдѣлать неожиданную непріятность. Ум. візок, возик, візочок, возичок.
Зарі́док, -дку, м. = за́рід.
Лавочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ лава.
2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы.
Ме́же пред. = межи. Пусти уха меже люде, то чимало почуєш.
Пестун, -на, м. Баловень; нѣженка. Ум. пестуне́ць, пестунчик.
Підійти Cм. підходити.
Пошкалубитися, -блюся, -бишся, гл. Покрыться трещинами.
Пряха, -хи, ж. Прядильница. І швачка, і прачка, і пряха. Моя мати пряха. Ум. пряшечка. Моя дочко, моя пряшечко, пряди на рушники.
Схвасувати, -су́ю, -єш, гл. Отрѣшить отъ должности? Та його ото колись схвасували були, а оце упять настановили.