Байор, -ра, м. = крайка.
Вигострювати, -трюю, -єш, сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю.
Готе́ць, -тця́, м. = Отець.
Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока.
Зарої́тись, -ро́юся, -ї́шся, гл. Зароиться. Рече — і хмарами з'явились пеські мухи, і скнипи навкруги роями зароїлись.
Неспроможність, -ности, ж. = неспромога. Неспроможність гіркая.
Попідчісувати, -сую, -єш, гл. Зачесать вверхъ (во множествѣ).
Скипець, -нця, м. Привитое дерево.
Твердь, -ді, ж. Твердь. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає.
Ходільник, -ка, м. Ходокъ.
