Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заробітчанин

Заробітча́нин, -на, м. Работникъ, идущій на заработки. Мир. ХРВ. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРОБІТЧАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРОБІТЧАНИН"
Випровожати, -жаю, -єш, гл. = ви́проваджати. Випровожала вдова свого сина, ту єдиную дитину. Шевч. 362.
Допо́рати 2, -раю, -єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у.
Досо́люватися, -дююся, -єшся, сов. в. досоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Досаливаться, досолиться.
За́ліжка, -ки, ж. Закладъ, пари. Виграв заліжку. Шух. І. 219.
Колоть, -ті, ж. О дорогѣ: замерзшая комками грязь. Харьк.
Підкрасти, -ся. Cм. підкрадати, -ся.
Підманити Cм. підманювати.
Понакарбовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и накарбувати, но во множествѣ.
Пообвертати, -та́ю, -єш, гл. = пообгортати.
Примісити, -шу́, -сиш, гл. Примѣсить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРОБІТЧАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.