Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заробітчанин

Заробітча́нин, -на, м. Работникъ, идущій на заработки. Мир. ХРВ. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРОБІТЧАНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРОБІТЧАНИН"
Вузько нар. Узко. Ум. вузенько, вузесенько.
Галущанка, -ки, ж. Порода мяты. Вх. Лем. 402.
Гардовина, -ни, ж. = гордовина. ЗЮЗО. І. 141.
Гордівни́ця, -ці, ж. Гордая женщина.
Гука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Случаться, совокупляться. Вх. Уг. 234.
Дої́ти, -дою, -їш, гл. Доить. Дівка пішла корови доїти. Рудч. Тоді іде Петрусичок, як доють овечки. Чуб. Дій ті корови, що од батька нагнала. Мет. 49.
Иржавіти, -вію, -єш, гл. = ржавіти.
Легкоду́мний, -а, -е. Легкомысленный. Желех.
Привільний, -а, -е. Привольный.
Приплітувати, -тую, -єш, гл. = приплітати. Да плетуть сітки да на твої дітки і на тебе, сіра утонько. — Да нехай же плетуть і приплітують, я ж того не боюся. Маркев. 118.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРОБІТЧАНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.