Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зараза

Зара́за, -зи, ж. 1) Зараза. Не злякають тебе стріли, що летять удень на тебе, а ні болість в темну добу, ні зараза ополудні. К. Псал. 213. 2) Раст. Orobanche Epithimum Dec. ЗЮЗО. І. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАЗА"
Ворожбитство, -ва, с. Гаданіе, колдованіе, чародѣйство. Желех.
Гиверень, -рня, м. = иверень. Кінь так біжить, що аж гиверні летять з під ніг. Черк. у.
Гірчити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, горькимъ, производить горечь. Нехай не гірчить на серці полинь.
Двиготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. = Двигтіти. Так весь склеп і задвиготів. Драг.
Драгле́нький, -а, -е., Ум. отъ драглий.
Жакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Грабить, расхищать. Зараз і почали вози своїх старшин жакувати. К. ЧР. 345. Прийшли москалі Січ жакувати. ЗОЮР. І. 141. Пожакували всі крамні коморі, як жакували з ним у бусурман. К. ПС. 102.
Ми́то, -та, с. Пошлина на товары, плата за право торговать. На славній Україні (жиди) всі козацькі торги заорандовали, да брали мито-промито: од возового по пів-золотого, од пішого пішениці по три денежки мита брали. АД. II. 21.
Плавач, -ча, м. Плавающій на суднѣ, плотѣ, плотовщикъ. Шух. І. 37.
Потішувати, -шую, -єш, гл. = потішати. Була вона вродливов паннов, мудро ученов, завше тама потішувала. Гн. І. 140.
Снувати, -ную́, -єш, гл. 1) Сновать, дѣлать основу для тканія. 2) Основывать, создавать. Три голубоньки радоньку радять, радоньку радять, як світ снувати. Гол. II. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРАЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.