Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заразити

Зарази́ти, -жу́, -зиш, гл. Заразить. Паршива вівця все стадо заразить. Ном. № 5987.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАЗИТИ"
Відшкварити, -рю, -риш, гл. 1) Оттопить (о салѣ). 2) Выдрать, выпороть. Мир. ХРВ. 53. Було ні за що батожжам одшкварить. Рудч. Ск. II. 204.
Застраха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = застрашити. Мир. ХРВ. 127.
Козлина, -ни, ж. 1) Козье мясо. 2) Козья кожа. З козлини пошила чоботи.
Лідни́ця, -ці, ж. Ледникъ. Та піди, хлопче, до лідниці та уточи меду. О. 1862. IX. 4.
Мо́зу́ля, -лі, ж. = мозоля.
Потиляка, -ки, ж. Ув. отъ потилиця. Мнж. 124. Грин. І. 219.
Розцвітатися, -таюся, -єшся, сов. в. розцвісти́ся, -туся, -тешся, гл. = розцвітати, розцвісти. У лузі калинонька розцвілася. Чуб. III. 118. Гречка розцвілась саме, а мороз узяв да й зморозив. Рудч. Ск. І. 90.
Сестрінка, -ки, ж. = сестріниця. Желех.
Скубень, -бня, м. = скубка 1? Навіджена синиця щигля покидає, бо боїться його скубня, що добре кусав. Чуб. V. 1124.
Спаситель, -ля, м. Спаситель. Спаситель міра, І. Христосъ. Богові молились, Спасителю хрестились. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРАЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.