Викрасти, -ся. Cм. викрадати, -ся.
Відмерзати, -заю, -єш, сов. в. відмерз(ну)ти, -зну, -неш, гл. 1) Отмерзать, отмерзнуть. 2) Оттаивать, оттаять.
Дри́ґа́ти, -ґа́ю, -єш, одн. в. дриґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дѣлать быстрое движеніе ногою; судорожно подергиваться. Тут уміра, а ногою ще дриґа. Не рад лях, що взяв по зубах, а він ще і ногами дриґає. А Потоцький ще гірш сміється: аж ніжками дриґа та регочеться. І старому собаці дриґають жили. Тепер вони сплять з перепою, не дриґне ні один ногою.
Заві́рити Cм. завіряти.
Здурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Одурѣть; съ ума сойти. Виведь єї в чисте поле — скажуть, що здуріла.
Кармазиновий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ кармазину. (Скидає) жупани кармазинові з себе.
2) Малиновый цвѣтъ.
Павуковий, -а, -е. Пауковый.
Ситити, -чу́, -ти́ш, гл. 1) — мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. 2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю.
Хитливий, -а, -е. Шаткій, неустойчивый.
Челядниця, -ці, ж. Служанка, наемная работница. Назову я тебе наймичкою або челядницею, — гріх мені буде.
