Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заревти

Заревти́, -ву́, -ве́ш, гл. 1) Заревѣть, издать ревъ. Лев заревів. Гліб. Арена звірем заревла. Шевч. 613. Ой заревло на порозі телятко. Чуб. V. 49. Пекельнеє свято по всій Україні сю ніч зареве. Шевч. 171. Море повстало і заревло. Мог. 91. Зашуміла вода й заревла. Левиц. Пов. 351. Заревла страшенна буря. Кв. II. 307. Заревли великі дзвони. Хата, 87. І знову ліри заревли. Шевч. 565. 2) Заревѣть, заплакать. Пройшла уже й Покрова, — заревла дівка як корова. Ном. № 492.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРЕВТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРЕВТИ"
Ділни́ця, -ці, ж. Рабочая женщина.
Коміронька, -ки, ж.; комірочка, -ки, ж. Ум. отъ комора.
Омочити, -чу́, -чиш, гл. = обмочити.
Погонач, -ча, м. Часть ручной мельницы. Cм. жорна. Шух. І. 146.
Помирна, -ної, ж. Мировая. Ось я вам напишу помирну. Ном. № 4204.
Поназбірувати, -рую, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Поназбірували слив та й продають по копі відро. Лебед. у.
Посокотитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Поберечься. Просить сват і сваха, і пан молодий, і пані молода їсти і пити... і так ся посокотити, аби голодному ся не лишити. Гол. IV. 342.
Просолювати, -люю, -єш, сов. в. просолити, -лю́, -лиш, гл. Просаливать, просолить.
Темнісічкий, -а, -е. = темнісінький. Шейк.
Хряснутися, -нуся, -нешся, гл. = хряпнутися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРЕВТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.