Дві́йник 1, -ка, м. У сусальщиковъ и золотильщиковъ по дереву: листки позолоченнаго серебра.
Зата́нчити, -чу, -чиш, гл. = затанцювати.
Лучни́к, -ка́, м. 1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. 2) Дѣлающій луки. 3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли.
Обертас, -су, м.
1) Оборотъ, поворотъ. (Рак) з вовком закладавсь, хто швидче добіжить до якогось там місця. От вовк біжить, а рак і причепився до вовчого хвоста. Той прибіг до гряниці та й каже: обертас! — А я давно жду вас.
2) Танецъ въ родѣ вальса.
Полов'яник, -ка, м. = половня.
Порозбувати, -ва́ю, -єш, гл. Разуть (многихъ)
Розбродитися, -джуюся, -єшся, сов. в. розбрестися, -дуся, -дешся, гл. Разбредаться, разбрестись. Щоб не дуже розбродились. Розбрелись прочане улицями. Було зібрались людці, та тепера розбрелись.
Свобідно нар. Свободно.
Шелюжина, -ни, ж. Прутъ изъ тальника. Нехай лоза-шелюжина згинається нижче.
Шкіритися, -рюся, -ришся, гл. = шкірити зуби.
