Бідкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Бѣдствовать, горевать. Нехай, коли досі бідкались, нехай до старості у роскоші поживе. Бідкається тепер з волами в таку лиху годину. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатись. Ніколи чужим лихом бідкатись. 2) — чим. Нуждаться въ чемъ. Козаки бідкаються пасовищами. 3) Жаловаться на судьбу. Чого вони все бідкаються? хиба вже справді їм так погано? Ой, лихо з вами та й годі! бідкалась пані Макуха, важко зітхаючи.
Галаснути, -сну, -неш, гл. Крикнуть.
Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку.
Звіздо́чка, -ки, ж. Ум. отъ звізда́.
Левержет, -та, м. Клокъ волосъ, оставленный спереди надо лбомъ на совершенно остриженной головѣ мужчины; въ настоящее время такъ стригутъ лишь дѣтей. Образецъ стрижки Cм. на портретѣ лубенскаго полковника Максима Ильяшенка.
Мазя́р, -ра́, м. Продавець дегтя.
Охрещатися, -щаюся, -єшся, сов. в. охреститися, -щуся, -стишся, гл.
1) Получать, получить крещеніе. Чи без щастя уродився, чи без щастя охрестився.
2) Перекреститься. Тільки ж що доїв окрайця й сала четвертину, охрестився.
Панів, -нова, -ве Принадлежащій барину. Ото прийшла до панової хати.
Перемостити Cм. перемощувати.
Сотак, -ка, м. Житель Шаришской столицы въ Венгріи.
