Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заробляти

Заробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зароби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Зарабатывать, заработать. МВ. ІІ. 7. Тиждень козак заробляє, за один день пропиває. Макс. Що заробила? — Кусок сала. Чуб. III. 108. 2) Заслуживать, заслужить. А хто мене поцілує, заробить спасіння. Чуб. V. 9. 3) Задѣлывать, задѣлать. Кінці основи, що були прив'язані до куснів полотна у воротил, не можуть бути зароблені, вони полишаються яко тороки. Шух. І. 259. 4) Опачкивать, опачкать. Заробиш, сорочку ззаду! Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРОБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРОБЛЯТИ"
Заку́шувати, -шую, -єш, сов. в. закуси́ти, -шу́, -сиш, гл. Закусывать, закусить. Ном. № 6001. Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув. Котл. Ен. V. 21. По одній не закушують. Ном. № 11527.
Картошка, -ки, ж. Ум. отъ картоха.
Перечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить, оспаривать другъ друга. Господь каже, що небо більше, а Петро каже, що земля більша. Господь каже: «Ой Петре, Петре, не перечмося!» Чуб. III. 344.
Побарложитися, -жуся, -жишся, гл. Поваляться въ грязи.
Порозмерзатися, -заємося, -єтеся, гл. 1) Оттаять (во множествѣ). 2) Лопнуть отъ мороза (во множествѣ). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, — такий мороз удрав. Харьк. у.
Потліти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Його тіло в полі почорніло та й од вітру потліло. Грин. III. 593. Так би й потліли живцем в нечистоті. Левиц. І. 91.
Розшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Развинтить. Всі сустави розшрубує. Котл. Ен. V. 19.
Стріть, -ти и -[b]ті[/b], ж. Встрѣча. у стріть іти. Итти на встрѣчу. Шух. I. 154. А ти, Андрію, знов з тим а тим підеш мені в стріть. Федьк. у стріть води. Противъ теченія. Шух. І. 182, 223.
Шинкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) = шинкарювати. Рудч. Чп. 209. Торгувать, шинкувать буду чарочками. Шевч. 183. Медом шинкувати. Мет. 317. 2) Расточать, разливать, проливать. І заходилися гулять, святою кров'ю шинкувать. Шевч. 470. Не дуже тими грішми шинкують, щоб ніхто не замітив. Рудч.
Шкаралюща, -щі, ж. Скорлупа яйца. ЕЗ. V. 208.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРОБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.