Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заразиха

Зарази́ха, -хи, ж. = зараза 2. ЗЮЗО. І. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАЗИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАЗИХА"
Бейкання, -ня, с. Крикъ на звѣря: «а бий!» съ цѣлью прогнать его. Желех. Cм. тюкання.
Богочко, -ка, м. Ум. отъ біг, бог.
Вирікати, -каю, -єш, сов. в. виректи, -речу, -чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Ном. № 10744. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій.... вирік: «Віддам». Г. Барв. 461.
Градівник, -ка, м. Знахарь, управляющій градомъ. Шух. І. 43.
Навротин, -на, м. Раст. Sanicula euroраеа. Лв. 101.
Позабовтуватися, -туємося, -єтеся, гл. Позабовтувалися, по росі ходивши.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Скликатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Перекликаться, звать другъ друга. І почали вони скликатися. Рудч. Ск. І. 31. 2) Сзываться.
Строма, -ми, ж. Крутизна, стремнина. Та ви бо туди не їдьте, бо там така строма, що й голови цілісенької не буде. Староб. у. Поліз по стромах. Св. Л. 38.
Шуба, -би, ж. 1) Шуба. Кунова шуба слід замітає. Чуб. III. 321. А на йому шуба-люба, а на шубі поясочок. Чуб. III. 459. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ум. шубка, шубонька, шубочка. Чуб. І. 256.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРАЗИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.