Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заразиха

Зарази́ха, -хи, ж. = зараза 2. ЗЮЗО. І. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАЗИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАЗИХА"
Горо́дник, -ка, м. 1) Огородникъ. 2) Горо́дни́́к. Лопата для вскапыванія огорода — деревянная и желѣзная. Гн. І. 21, 22. Шух. І. 111. Части ея: деревянный фіст, иначе держівно́ (рукоять) и желѣзная лопа́тка съ лійкою, въ которую вставлено держівно; а если лопата деревянная, то ее оковываютъ желѣзнымъ постоло́м. Шух. І. 164.
Зіно́вать, -ті, ж. Раст. Cytisus biflorus L. ЗЮЗО. I. 120. С. austriacus. ЗЮЗО. І. 120.
Зосмілити Cм. зосмілювати.
Млі́ти, млію, -єш, гл. 1) Млѣть, замирать, изнывать. Не житиму тепер, а млітиму. Г. Барв. 253. Глянув я направо, там росли і мліли на сонці роскішні сади. Левиц. І. Світить місяць да не гріє, до дівчини серце мліє. Чуб. V. 24. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Мет. 28. Коли б чого не забути, щоб дитина не мліла голодом. Св. Л. 60. 2) Прѣть, увариваться. Каша вже давно мліє. Богодух. у.
Осначка, -ки, ж. Жена сплавщика плотовъ. Черн. у. Cм. оснач.
Плівка, -ки, ж. 1) Ум. отъ пліва. 2) Пленка. 3) Пѣнка на молокѣ, сливкахъ, сметанѣ.
Потаєнці нар. = потаємне = потай. Потаєнці од усіх. Рк. Левиц.
Се мист. с. р. отъ сей.
Суплікувати, -ку́ю, -єш, гл. Просить. К. ЦН. 292. Тепер тебе я суплікую мою уважить долю злую. Котл. Ен. V. 12.
Уперти, -ся. Cм. упірати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРАЗИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.