Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заразиха

Зарази́ха, -хи, ж. = зараза 2. ЗЮЗО. І. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 88.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАЗИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРАЗИХА"
Гуща́вина, -ни, ж. Чаща, густо заросшее мѣсто. Левиц. І. 374.
Животі́ти, -ті́ю, -єш, гл. Жить, быть живымъ, существовать. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Ном. № 5300. Так моїй Марусі не животіти? — аж скрикнув Наум. Кв. І. 95. Прощайся з ким хочет: вже тобі не животіти. Рудч. Ск. І. 99.
Зборо́ти, -рю́, -реш, гл. Побороть, одолѣть. Добра та корова, що й людей зборола. Посл.
Лікарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Врачевать, заниматься лѣченіемъ. Потім її стала вчити і лікарувати. Шевч. 352.
Ло́вний, -а, -е. = лівний. Харьк.
Обийстя, -тя, с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. І. 81.
Попартачити, -чу, -чиш, гл. Испортить плохой работой (во множествѣ).
Постановити Cм. постановляти.
Сколоти Cм. сколювати.
Четвертак, -ка, м. 1) Лошадь или быкъ четырехъ лѣтъ. Харьк. 2) Бревно въ 4 сажня длиной. Шух. I. 177. 3) Четвертакъ (заимств. изъ русск. языка?) Ум. четвертачо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРАЗИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.