Виплітати, -таю, -єш, сов. в. виплести, -плету, -теш, гл.
1) Выплетать, выплесть, сплетать, сплесть; связывать, вязать, связать. Виплів рукавиці.
2) Выдумывать, выдумать, сочинять, врать, соврать.
Грома́да, -ди, ж. Общество равноправныхъ лицъ, міръ, собраніе, мірская сходка. Громада — великий чоловік. Дай, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада б тебе слухала. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Не хотілось в снігу, в лісі, козацьку громаду з булавами, з бунчуками збірать на пораду. Слухайте ж, панове громадо! По селу люде громадою ходять та когось, мабуть, б'ють, бо дуже кричать. Турки село грабували, громадами людей гнали. Ум. Грома́дка, грома́донька. Грома́дочка.
Дешеви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Дешевить кого, что.
Де́шево нар. Дешево. Ум. Дешеве́нько.
Клак, -ка, м.
1) = клоччя. Хунта клаків не варт. Клаки йдуть на підкиння в рядних. Ніякий дружбонька, ніякий, — має квіточку з клаків.
2) Клыкъ (свиной).
Обсмикати, -ся. Cм. обсмикувати, -ся.
Посолити, -лю́, -лиш, гл. Посолить. Коли б хліб, то б я їла, коли б сіль — посолила.
Продеклямувати, -му́ю, -єш, гл. Продекламировать.
Розлізтися Cм. розлазитися.
Скарбниця, -ці, ж. Денежный сундукъ, касса, казнохранилище. До мене пишуть про царську корону, що ніби в князя Василя в скарбниці лежить-блищить на золотій полиці і сяєвом підземний склеп сповняє.
