Випозичити, -чу, -чиш, гл.
1) Исчерпать, занимая.
2) Раздать въ займы.
Дери́нник, -ка, м. Раст. Rubus caesius.
Знакомий, -а, -е. Знакомый, извѣстный. До порогів недалеко, знакома дорога. Знакомі люде дохожали улицею. Як города — так знакомих: де пойду, то випхнуть.
Камінець, -нця́, м. Ум. отъ камінь.
1) Камышекъ.
2) Косточка у косточковыхъ плодовъ. Сливу ззів, а камінець кинув.
3) синій камінець = камінь 6.
Купина, -ни, ж. Зелень на кочкѣ среди воды, а также и самая кочка. Пнеться, як жаба на купину. У тебе борода, як у лузі купина. Козак бідний убит лежить на купині головою. Ой твоя мила у лузі над водою умивається зіллєчком-купиною.
2) = купека. Ум. купинка. Пошпотався під Нечаєм коник на купинку, зловив ляшок, скурвий синок, його за чупринку.
Нелюда, -ди, об. Нелюдимъ, нелюдимка.
Нелюдько, -ка, м. Нелюдимъ.
Ускромити Cм. ускромляти.
Хвус, -су, м. = гуща. Вдова здибала в фляшці трошки оливи, але не хтіла дати, бо казала, що то вже хвус.
Ціле нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. та бо й ціле! Конечно. .
